Мистецтво і свідомість. Бесіда з kmbs.

Понад шість років Києво-Могилянська бізнес-школа бере активну участь у мистецько-культурних проектах («Книжковий Арсенал», ГОГОЛЬFEST,  Форум видавців тощо) та ініціює власні. Наш постійний автор Роксана Рублевська зустрілася з деканом kmbs Олександром Савруком і менеджером культурних проектів kmbs Павлом Білодідом та розпитала, чому бізнес-школа зацікавлена в розвитку арт-проектів, і що потрібно для якісних змін у сфері мистецтва.


Києво-Могилянська бізнес-школа була заснована в 1999 році. Чи одразу формат школи був такий, яким він є зараз? Коли з’явилася ідея приділяти достатньо уваги мистецько-культурним проектам? 


Олександр Саврук: Ні, на початку своєї діяльності Києво-Могилянська бізнес-школа мала інший стиль, відмінний від того, який є сьогодні. Це було зрозуміло, адже старт – завжди пошуки й адаптація логіки бізнес-освіти до загального контексту. Ідея приділяти увагу культурним проектам з’явилася 6 років тому і стала частиною наших освітніх програм. Ми почали говорити про людей, які приймають якісні рішення і природним чином зайшли в сферу гуманітарних ініціатив.

 

Олександр Саврук. Фото: Юрій Панін

 

Чому Києво-Могилянська бізнес-школа зацікавилася мистецтвом, адже сьогодні цеА не є прибутковою сферою в Україні?


Олександр Саврук: Питання нашої зацікавленості полягало не у прибутку і не в монетизації. По-перше, ми усвідомлювали, що нашим слухачам, представникам бізнес-спільноти, абсолютно точно було потрібне занурення в гуманітарні дисципліни. По-друге, ми вважаємо, що важливо підтримувати такого типу ініціативи  і для власного розвитку, і для країни.

 

Павло Білодід: Коли у програмах школи з’явилася гуманітарна складова, то в процесі розвитку партнерської мережі мистецьких інституцій стало зрозуміло, що Києво-Могилянська бізнес-школа може, зі свого боку, додати щось в арт-проекти. Спочатку ми втягнулися в ініціативи, які пропонувалися нам ззовні, а в процесі з‘являлись нові ідеї для спільних проектів. Ми маємо сильну менеджерську компетенцію, а партнери – експертизу в культурній сфері.

 

Павло Білодід. Фото: Юрій Панін

 

У чому полягала функція Києво-Могилянської бізнес-школи в мистецьких проектах?


Павло Білодід: Є декілька типів арт-проектів, у яких ми приймаємо участь. Є культурні ініціативи, які існують вже багато років. Ми намагаємося бути долученим до них не тільки в якості співорганізатора, а й співтворця. Ми пропонуємо контент, спосіб реалізації, концепцію, яка була б доступна більш ширшій аудиторії. Є культурні проекти, які ініціюються самою школою. Зрозуміло, оскільки ми не є експертами в галузі мистецтва, ми користуємося допомогою спеціалістів.

 

Олександр Саврук: Ви й самі можете спостерігати, що навколо Києво-Могилянської бізнес-школи збираються найрізноманітніші спеціалісти, які бачать тут свою аудиторію. Їм випадає унікальна можливість знайти однодумців і, дивним чином, комунікація в цих стінах відбувається легше й швидше.

 

Фото: kmbs

 

Чи можна сказати, що така довіра лідерів різних галузей – результат роботи бренду «kmbs»? 


Олександр Саврук: Бренд школи – це вже наслідок. У суспільства вже з’явилося розуміння, як саме наша команда ставиться до реалізації проектів, який відбір вони проходять перед цим і які люди за них відповідають. Це не про монетизацію, це про чистоту задуму, про цінності й вищий сенс. У наших стінах ви можете зустріти будь-кого: від митців та художників до поетів і видавців. Я не просто так сказав про цінності. Коли людина потрапляє в простір Києво-Могилянської академії, вона відчуває особливу енергетику. Якщо ми згадаємо історію, то зрозуміємо, що це місце породжує лідерів. Тут навчалися люди дії та думки: композитори, філософи, гетьмани і сьогоднішні керівники держави. Гуманітарна складова – не вторинна в цих стінах.

 

Павло Білодід: У 17-18 столітті Києво-Могилянська академія не була типовим учбовим закладом у розумінні сучасної людини. Це було місце зустрічей провідних інтелектуалів, людей, які формували культуру України. Зараз бізнес-школа – платформа для комунікацій, досліджень та експериментів. В одному просторі продукують ідеї лідери різних галузей. Їм тут комфортно.

 

Чи займається kmbs підготовкою арт-менеджерів?


Павло Білодід: Ми тільки нещодавно дійшли висновку, що цій професії приділяють в Україні надто мало уваги. kmbs може готувати арт-менеджерів, більш того, ми вже над цим працюємо, проте не хочемо поспішати. Реалізовуючи культурні проекти, ми намагаємося розібратися в цій професії, в тому, як саме влаштований світовий арт-менеджмент, аби запропонувати програму, що задовольнить потреби України.Вона однозначно має стати міжнародною, адже ми не можемо говорити про культурні проекти в локальному контексті. Будь-яка ініціатива, навіть якщо вона реалізована в маленькому містечку, повинна бути актуальною і співзвучною глобальним тенденціям.

 

Фото: kmbs

 

І все ж таки, чи прибутково займатися реалізацією мистецько-культурних проектів в Україні?


Олександр Саврук: Перша річ, яку вивчають  в kmbs управлінці, власники та керівники компаній, полягає в тому, що не можна починати справу, думаючи про гроші. Бізнес – це не про прибуток, це про логіку створення споживчої цінності. Суть управління – навчатися, продукуючи корисні речі. І мистецтво – не виняток. Починати з вимог і скарг про відсутність грошей неправильна послідовність дій людини, здатної до творення. У бізнесі ми спочатку шукаємо можливість щось запропонувати, а тоді гроші з’являються самі. Задача не в тому, щоб знайти фінансову підтримку, а в тому, щоб зробити клієнту пропозицію, від якої буде неможливо відмовитися. Інвестиції знайдуться, якщо у вас є якісна ідея.

 

Якісна ідея не обов’язково є прибутковою, чи не так?


Олександр Саврук: Абсолютно, але в такому випадку вона має інші види цінності, які приведуть до компенсації ваших витрат. Цінність завжди кимось акцептована: спільнотою, компанією, містом, державою, і, відповідно, буде компенcована.

 

Що потрібно зробити діячам культури, аби сфера мистецтва в Україні мала комерційний успіх?


Олександр Саврук: Ми не можемо змінити матеріальний стан, думаючи лише про матеріальні речі. Бізнес – це сфера роботи з ідеями. Найпростіше, найлюдяніше і найприродніше для особистості розвивати свою творчу складову через мистецькі аспекти. Бізнес «в черзі стоїть», аби освіжити свою спроможність до творчих дій. Наприклад, для якісного розвитку економічної сфери потрібна повна зміна правил гри. Це стосується  і культурної сфери. Культура повинна мати збалансовану інфраструктуру, щоб створити середовище, у якому талановитих побачать і будуть за них боротися. 

 

Засновниця Art Ukraine Наталія Заболотна поруч з Павлом Білодідом та Олександром Савруком

Фото: Юрій Панін

 

Нещодавно у стінах НАОМА відбулася міжнародна конференція «Казимир Малевич. Київський аспект», яку допомогла реалізувати ваша бізнес-школа. Чим пояснюється низька відвідуваність заходу?


Олександр Саврук: Конференція була орієнтована на професійну аудиторію. Знаєте, мене не лякає, що не прийшли люди з вулиці. Гірше, що не з’явилися представники медіа, викладачі, студенти художніх закладів. Це говорить про рівень обізнаності. Люди звикли жити в логіці виживання, а не творення, а це дуже небезпечний спосіб мислення, який фіксує в нас жертву. Це перше, з чим нам необхідно боротися.

 

* * *

 

Про автора:

Роксана Рублевська – арт-журналіст, дипломований кінознавець, постійний автор ART UKRAINE