12 вересня в Нацiональному музеї «Київська картинна галерея» (м. Київ, вул .Терещінківська, 9) відбулося відкриття виставки «Геній і море. Традиції, пошуки, відкриття», приуроченої до 200-річчя від дня народження І.К. Айвазовського.

 

Іван Костянтинович Айвазовський (1917‒1900) — найвидатніший пейзажист, засновник мариністичного живопису, творчість якого увібрала найкращі традиції вірменської, української та російської культур. Він увійшов в історію образотворчого мистецтва як неперевершений співець моря. Ніхто із його сучасників не зміг з такою підкоряючою силою і натхненнями показати велич та красу морської стихії. Митцю був притаманний піднесено-романтичний світогляд, обумовлений його найулюбленішою темою — темою моря. Недарма в народній уяві, літературі море ототожнювалось з почуттям сили і могутності, волі і нескінченного простору, породжувало жагу до боротьби та відданості.

 

Втім не менш важливим є те, що саме Айвазовський стояв у витоків українського пейзажу, одним з перших звернувся до мальовничої краси української природи та сільського побуту.

На нинішній виставці експонуються понад 60 творів живопису і графіки ХVІІІ-ХХ ст. з колекції музею, які поєднані морською тематикою. Також передбачений показ світлин картин Айвазовського, втрачених музеєм під час Другої світової війни та експонатів музею Шереметєвих: архівні матеріали, світлини, різноманітні предмети, що знаходились на військових кораблях ХІХ ст. та особисті речі морських офіцерів — сучасників І. Айвазовського.

Звісно, що особливу зацікавленість викликає музейна збірка Айвазовського, яка складається з 18 творів живопису і графіки. Всі вони позначені високим рівнем виконання і надають уявлення про різні періоди мистецької діяльності художника. Проте організатори виставки з певною ціллю відійшли від монографічного і хронологічного показу. У кожному залі поруч з творами Айвазовського представлені роботи знаних чи маловідомих майстрів, котрі були попередниками, учнями та послідовниками великого майстра. Такий підхід візуалізує сталі традиції, і спадкоємність, пошуки і відкриття мариністичного живопису протягом двох століть.

 

Серед цікавих зразків раннього періоду творчості Айвазовського виділяються чудові краєвиди «Вид на острові Капрі» (1845) і «Гарба в полі» (1848). У романтичному полотні «Гарба в полі» художник втілює знайомі з дитинства мотиви рідного краю — Криму та степів поблизу Феодосії, з якою було пов’язане усе життя живописця. Про багатогранність обдарування художника свідчать роботи з певними рисами побутового жанру і безпосередньо не пов’язані з темою моря: «Сцена з Каїрського життя. На терасі будинку і загальна панорама міста» (1881), «Афінський Акрополь» (1887), «Волга біля Жигульовських гір» (1887), «Переїзд через Неву» (1883). Ці полотна водночас є свідченням непохитної любові художника до подорожей, без яких він не уявляв свого творчого життя.

Зрілий етап мистецтва Айвазовського презентований відомим полотном «Буря» (1872). Позначене вражаючою свободою, розмахом і разом з тим значно стриманішим колоритом, воно свідчить про еволюцію творчості художника.

Досконалою майстерністю вирізняються малюнки Айвазовського, виконані зазвичай змішаною графічною технікою: «Штиль» (1850), «Шторм» (1850) та інш.

Новаторський живопис митця, який багато в чому випередив свій час, разом з тим, ґрунтувався на традиціях пейзажу ХVІІІ ‒ початку ХІХ стст. Коли Айвазовський навчався в Академії мистецтв пейзажний живопис мав досить сталі традиції. Представлені на виставці роботи художників ХVІІІ ‒ початку ХІХ стст. яскраво характеризують особливості пейзажу на початку свого розвитку. До них належать — місячний краєвид з романтичним присмаком Г.Є. Новикова «На березі морської затоки» (1792), акварелі художника ХVІІІ ст. Ж.-Б. де ла Траверса, котрі він виконував під час подорожі до Криму.

 

Тема Італії — одна з найулюбленіших у мистецтві — поєднала таких різних майстрів як І.К. Айвазовський і М.М. Ге. В італійському пейзажі М. Ге «Сорренто» відчувається спадковий зв’язок з академічними романтичними традиціями і водночас самостійна сила, своя емоційна змістовність.

Мистецтво Айвазовського мало величезний вплив на розвиток мариністичного живопису та кримської тематики. Він створив традицію і школу. Роботи сучасників, учнів і послідовників митця складають цілу епоху у розвитку морського пейзажу та кримських ландшафтів. До цієї групи робіт можна віднести прекрасні пейзажі: Л.Ф. Лагоріо «Кримський краєвид» (1886), О.П. Боголюбова «Череда на березі моря . Ай-Тодор» (1870), Р.Г. Судковського «Прозора вода» (1879-1885), К.Ф. Богаєвського «Берег Коктебеля», чарівні, прозорі акварелі з кримськими краєвидами М.О. Волошина.

Нинішня виставка — продовження доброї традиції — всебічного ознайомлення відвідувачів з унікальною колекцією музею. Виставка є підтвердженням того, що справжнє мистецтво не має ніяких перепон. Художники, котрі звертались до відтворення неперевершеної краси морської стихії, баталій, різних морів і різних країн зрозумілі і привабливі, навіть у наш нелегкий час, для найширокого кола глядачів.