28 червня 2017 року в стінах Парламентської асамблеї Ради Європи видання «In-Art» презентувало проект «Чумацький шлях» в рамках міжнаціонального заходу «Дні Криму», що включив в себе також концерт і дегустацію делікатесів найкращих кримськотатарських кухарів.

 

Тут і далі — фото Галини Браіловської (видання In-Art)

 

Проведення «Днів Криму» в ПАРЄ організував віце-президент ПАРЄ Георгій Логвинський за підтримки постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи, Української Гельсінської спілки з прав людини, Гуманітарної студії «Хвиля», Міжнародного фонду «Відродження», Меджлісу кримськотатарського народу, Кримської правозахисної групи, видання In-Art.

 

З вступним словом на відкритті «Кримського вечора» 28 червня виступив організатор заходу віце-президент ПАРЕ Георгій Логвинський, один з лідерів кримськотатарскього національного руху, народний депутат України Мустафа Джемілєв, народний депутат України Володимир Ар‘єв, постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулєба.

 

 

«Кримський вечір» відвідали члени національних делегацій у ПАРЄ, керівництво РЄ, керівники структурних підрозділів секретаріату РЄ та ПАРЄ, судді ЄСПЛ та працівники секретаріату ЄСПЛ,  представники дипломатичного корпусу, акредитованого при РЄ, представники міжнародних урядових та неурядових організацій, українські правозахисники, адвокати, які ведуть справи про порушення прав людини в АР Крим. Також були присутні представники України — народні депутати Сергій Соболєв, Олексій Гончаренко, Антон Геращенко, член Меджлісу кримськотатарскьго народу Іскандер Барієв, суддя ЄСПЛ в Страсбурзі Ганна  Юдківська, голова УГСПЛ Борис Захаров, а також відомий громадський діяч Гаррі Каспаров.

 

«Чумацький шлях» — унікальний міжмузейний проект, започаткований в травні 2017 року в Києві виданням In-Art, який став результатом співпраці чотирьох найбільших національних музеїв України та двох приватних музеїв. Автори ідеї — Георгій Браіловський і Рустем Скибін.

 

 

 Куратор проекту «Чумацький шлях» Георгій Браіловський про виставку в ПАРЄ: «Коли ми з відомим українським кримськотатарським художником Рустемом Скибіним, роботи якого представлені в експозиції, почали працювати над цією виставкою, перед нами постало досить складне завдання. Ми хотіли  в невеликій експозиції представити історію і культуру кримськотатарського народу, які ввібрали в себе історію дохристиянських грецьких полісів, римської цивілізації, готської культури і є однією з багатших культур на території сучасної країни і Європи взагалі. Поява інших народів на території Криму: генуезців, монголів, турків лише додавало нові риси і забарвлення цьому квітучому краю на мапі тогочасної Європи. 

 

Цей розвиток культури і мистецтв було зупинено першою анексією Криму Росією у 1783 році.

 

 

Ми вирішили зробити невеличку кінострічку, кожен кадр якої демонструє трансформацію квітучого краю з високим рівнем культури на суцільну військову базу Російської Імперії — варто нагадати, що в до-окупаційному Бахчисараї налічувалось близько 600 громадських бань, в той час в Зимовому палаці російських царів перші ванни з'явилися після пожежі 1832 року. 

 

Цей процес супроводжувався першими в історії Криму депортаціями цілих народів: греків і вірменів  в 1778 році, витисненням кримськотатарського народу з його батьківщини на протязі двох сторічь. Логічним завершенням цієї імперської політики стала депортація кримськотатарського народу 18 травня 1944 року. 

 

 

На кадрах нашої кінострічки зображено, яким важким було повернення кримських татар на свою батьківщину, як довго вони боролися за це с тоталітарним режимом. І як мало їм було потрібно для відчуття щастя на своїй історичній батьківщині. На фото відомого українського фотографа Валерія Милосердова ясно показано, що ці люди вже ніколи не підуть зі своєї землі. Вони будуть битися до останнього за своє право вирішувати долю свого народу і своєї землі не примусово під дулами автоматів, а в вільній, незалежній і демократичній Україні».

 

На виставці були представлені роботи: керамічні вироби Рустема Скибіна, батік Ельміри Сеіт-Аметової, фотографії  Валерія Мілосердова, Еміне Зіятдінової, Алі Мухтерема, Сервера Бекіра, Байкуша, відео Насті Лойко.