«Вцілілі та повернені» у Музеї історії Києва

До 30 червня у Музеї історії міста Києва відкрита виставка українського живопису «Вцілілі та повернені». Експозиція складається з полотен вітчизняних класиків живопису, що були кілька років тому надані у «тимчасове користування» до Київської міської державної адміністрації (1990-2011 рр.) та у представницькі приміщення Адміністрації Президента України (2011-2014 рр.). Протягом цих років вони знаходились у владних кабінетах. Нарешті вони повернені до Музею історії міста Києва і стали доступні для огляду киянам та гостям міста. На виставці представлено частину художньої колекції Музею, що під час буремних подій у місті 18-21 лютого цього року була врятована із фондосховищ, які знаходяться в Українському домі.


В експозиції переважають міські пейзажі, особливо зображення Києва недавніх часів. Серед провідних тем київських пейзажів другої половини ХХ століття – війна та її  руйнівні наслідки, відбудова та поява нових районів, старі пам’ятки, схили Дніпра, парки міста. Жанр переживає свій справжній розквіт в творчості видатних живописців Сергія Шишка, Миколи Глущенка, Федора Коновалюка, в «офіційних» панорамах Василя Чегодара і ліричних полотнах Михайла Вайнштейна.

 

Окрасою музейної колекції живопису є роботи із грандіозного циклу Сергія Шишка під промовистою назвою «Київ – улюблене місто». Протягом майже півстоліття художник фіксував зміни, що відбувалися в Києві, спостерігав за тим, як позначаються в міському пейзажі різні пори року. Сергій Шишко створив справжню «київську сюїту».

 

Микола Глущенко, вихований на кращих традиціях французького живопису кінця ХІХ  та першої половини ХХ століть, працював у різних жанрах – від пейзажу-етюду, що зберігає безпосередність та свіжість натурного погляду, до пейзажу-картини із завершеним та узагальнено-декоративним вирішенням образу. В київських краєвидах Глущенка в першу чергу приваблюють тонкі нюанси сезонних змін - пора цвітіння та буяння життєвих сил природи у міських парках та передмістях.

 

Учень видатного художника Івана Їжакевича, Федір Коновалюк, продовжив і розвинув кращі здобутки свого вчителя - камерність інтонації, вишукану гармонію кольорів, тонку деталізацію і, одночасно, невимушеність обраного мотиву. Це стосується повною мірою його київських пейзажів, які є надзвичайно цінними історико-культурними свідченнями життя міста 1920-1970-х років та позначені підкресленим ліричним звучанням.

Олександр Хвостенко-Хвостов — авангардист, творець агітаційних плакатів і художньої реклами, видатний театральний художник. Особливу цінність становлять дві його картини, написані в 1950-х роках: «Київ. Дахи» і «Площа Богдана Хмельницького».

 

Об’єднані темою Києва, представлені іменами провідних художників, пейзажні твори виявляють найхарактерніші риси українського мистецтва ХХ сторіччя.

 

Завершують експозицію твори сучасних київських митців.