Відкривається виставка молодих художників «Дай мені завтра»

У просторі Інституту проблем сучасного мистецтва (Київ, вул. Щорса, 18 Д) 27 листопада відбудеться відкриття проекту «Дай мені завтра». Виставка приурочена до початку конкурсу МУХі 2015 і буде представлена увазі глядачів до 18 грудня. Проект «Дай мені завтра» організовує Щербенко Арт Центр, Боттега Галерея та  Інститут проблем сучасного мистецтва. Куратор — Марина Щербенко.

 

Проект «Дай мені завтра» представить роботи молодих українських художників, учасників конкурсу МУХі різних років, Зої Орлової, Даниїла Галкіна, Павла Ковача, Максима Чатського, Евгена Самборского, Марії Куліковскої, Марини Талютто, Назара Білика, Івана Семесюка, груп Шапка і Тенпойнт.

 

Марина Талюто, Геометрія, 2012

 

Творчість молодих митців є відображенням соціальних умов життя у певному суспільстві. Молоді художники реагують різко, іноді безкомпромісно, саме тому так часто важко відірвати погляд від їхніх робіт, вбачаючи в них щось до болю знайоме, щось, що так і не результувалось у нашій свідомості в оформлену думку. Художник постійно перебуває в пошуку, який по суті є абсорбуванням образів, інформації, емоцій, вражень. І весь цей досвід він свідомо чи несвідомо відображає у своїх роботах, і це наділяє їх безліччю смислів, які іноді спрацьовують, як передбачення, попередження. А іноді й сам глядач наділяє роботу додатковими смислами, прагнучи вгледіти в ній достовірне відображення дійсності; це і є інтерпретацією, концепцією смерті автора, тезою про те, що кожна людина є митцем, активною роллю глядача, який продовжує «творити» роботу навіть після її створення.

 

Данило Галкін, Турнікети, 2014

Соціально-критичне мистецтво наділене викривальним та дидактичним потенціалом, що робить його важливим не тільки у сфері культурного життя, а й життя соціального. Творча інтуїція, передчуття певних соціальних зрушень впливає на зміну функції робіт з критичної на майже пророчу. І з кожною такою зміною у суспільстві роботи набувають все нових і нових смислів, реактуалізуються та вже набувають терапевтичного ефекту, оскільки часто твори мистецтва виражають саме ті емоції, які стали для нас несказаними словами або сублімованими враженнями.

 

Назар Білик, проект Контрформи, 2012