Fotografiska. Фотографічна Мекка у Стокгольмі
Шведський музей сучасної фотографії Fotografiska відкрився трохи більше, ніж рік тому, але вже зараз став культовим місцем як у Стокгольмі, так і в усьому світі.
Розташований музей на п’яти з половиною тисячах квадратних метрів колишнього митного складу, спроектованого на початку XX сторіччя Фердінандом Бобергом, одним з найвидатніших шведських архітекторів. Так, хвиля моди на розміщення арт-місцин у закинутих індустріальних об’єктах, докотилася і до Стокгольму. Хоча шведи зробили все як завжди — зі скандинавською елегантністю. Чого вартий тільки вхідний квіток: це звичайнісінька наклейка з логотипом музею, маленька і кругла! Між іншим, спочатку був намір розмістити в екс-складі музей, присвячений групі ABBA. Не склалося.
На реставрацію будівлі міська адміністрація виділила 40 мільйонів доларів. Фасад з червоної цегли охороняється законом, тому його не змінювали, а ось інтер’єр осучаснили. Хоча подекуди, в переходах між виставковими залами, зустрічаються залишки старого антуражу. Однак вони мають абсолютно доречний вигляд.
Власне, ідея заснування музею виникла у братів Яна та Пера Броманів, котрі поставили собі за мету за п’ять років перетворити місце на Мекку для фотографів усього світу. Соціалізм дається взнаки: одразу згадуються п’ятирічки, такі звичні для Радянського Союзу. Лишається сподіватися, що шведи не використовуватимуть «стаханівські» методи для досягнення своєї цілі! Щорічно в музеї планується проводити 20—25 виставок меншого масштабу та 4 крупніших. До речі, регулярно фотографують майже 65% шведів, що набагато більше від середнього показника у Європейському Союзі (там він становить 50%). Отже, музей має великі шанси стати надзвичайно затребуваним.
Улюблений фотограф братів Броманів – Річард Аведон. Тому не здивуюсь, якщо незабаром у їхньому музеї відбудеться експозиція робіт геніального fashion-фотографа. А от перша виставка музею — «Анні Лейбовіц: життя фотографа 1990—2005». Непоганий дебют!
Варто відзначити, що, на відміну від більшості музеїв світу, котрі зазвичай закриваються тоді, коли в усіх людей закінчується робочий день, Fotografiska працює з 10-ї ранку до 21-ї кожного дня. Надзвичайно зручно! У неділю відвідувачів було ну просто дуже багато. Звісно, не так багато, як на виставці, присвяченій творчості Маккуїна, у Метрополітен-музеї у Нью-Йорку, але все ж таки!..
На горішньому поверсі музею є маленька галерея, де можна придбати деякі з побачених робіт. Розбіг цін — від кількох тисяч доларів до кількох десятків тисяч. При музеї також працює фотоакадемія, де є курси як для дітей, так і для професіоналів. Є кілька аудиторій, названих жіночими іменами на честь відомих жінок-фотографів.
Куратором більшості виставок є шведка Мішель Марі Рой, відома багатьма скандальними проектами як на батьківщині, так і в США.
Влітку цього року музей приймав виставку фотографій митця з Китаю Ліу Боліна, так званої людини-невидимки, котра зливається з тлом своїх фотографій. Чимало кумедних моментів пережили відвідувачі, коли відшукували жартівника на його світлинах. Окрім цього, можна було переглянути доробок Роберта Мепплторпа, котрий переніс естетику античності на портрети нью-йоркської гей-сцени 80-х років, а також на знімки квітів. Ще одна виставка фото, які вразили технікою виконання, – від шведа Якоба Фелендера. Його роботи – абстрактні пейзажі світових столиць, схоплені об’єктивом в єдиному кадру завдяки множинній експозиції.
Тому на одному фото можна бачити і собор Паризької Богоматері, й нью-йоркські таксі. Приклад цікавої інтерактивної інсталяції – робота Елеанор Копполи, дружини відомого кінорежисера. Їхній син загинув молодим понад 20 років тому, і під час скорботи пані Коппола відвідала Ірландію, де розташовані архаїчні скульптури з каменю. Там і народилася ідея спільного проекту з п’ятьма іншими митцями. Поміж фотографій фігур з каменю – сіно, котре пронизують сотні соломинок, що тримають послання від різних людей – кожен може висловити свою думку про дитячу смертність. Серед записок бачила навіть цитати з «Вінні-Пуха». Не всі написи були сумними – чимало з них вселяли оптимізм, тому в цілому проект можна назвати досить життєстверджуючим. Звісно, не обійшлося без fashion. У Fotografiska відбулася виставка під назвою «Жінки Півночі у Chanel». Нордична естетика пасувала вбранню від одного з найвпливовіших домів моди у світі. Більше того, всі моделі, задіяні в проекті, були також родом зі Скандинавії та балтійських країн. Попри поширене ставлення до моди як до чогось поверхневого, багатьом відвідувачам сподобалась саме ця добірка фотографій.
Отже, зважаючи на темпи, якими розвивається ця інституція, можна з впевненістю сказати, що п’ятирічний план буде легко виконано. Адже ще рік тому навколо музею ще зовсім не було людей, а нині це місце перетворилося на справжнісіньке серце культурного Стокгольма!
Олена Мартинюк
Ілюстрації надані музеєм Fotografiskа.
Виставка Northern Women in CHANEL, що проходила в музеї з 1 липня по 18 вересня 2011
