27 квітня в Національному художньому музеї України відкрився масштабний проект «Міф «Українське бароко», який розглядає історію українського мистецтва в химерній бароковій перспективі. ART UKRAINE розпитав кураторів виставки Галину Скляренко та Оксану Баршинову про ідею проекту, його цілі та перспективи

 

Часи страждань Христових. XVIII ст. З міста Корсунь Канівського повіту (тепер Черкаська обл.). Національний художній музей України

Стаття з ART UKRAINE № 3(28) травень-червень 2012. Рубрика ПАНОРАМА.UA

Катерина Стукалова Розкажіть трохи про передісторію проекту, присвяченого саме «лінії бароко» в українському мистецтві?

Галина Скляренко Ідея проекту виникла вже давно, ще в 1990-х, разом з тодішнім інтересом до мистецтва української «нової хвилі», яка привернула увагу до особливостей національної традиції. А от можливість реалізувати проект з'явилася тільки тепер. Однак, на нашу думку, актуальність його очевидна. Адже ця модель культури, що склалася в Україні в дуже складний період її історії — XVII-XVIII столітті, багато в чому визначила риси національної свідомості, постійно відгукуючись не тільки в мистецтві, а й у ментальності, в особливостях суспільного життя, в політиці тощо. В результаті аналізу історії ХХ століття стає очевидно, що саме «бароковість» актуалізується на кожному переламному, кризовому етапі в житті нашої країни, від модернізму й авангарду початку минулого століття через соцреалізм, який, декларативно заперечуючи національні особливості, широко використовував барокові принципи маніпулювання свідомістю, гри з удаваним і реальним... Та й сьогодні, коли Україна знову стоїть перед вибором між «Сходом» і «Заходом», між «глобальним» і «локальним», дуже складно та болісно вибудовуючи свій шлях у сучасному світі, «барокова» складова її культури проявляється в усіх сферах нашого життя.

 

С.Д. Думенко, А.А. Попов, В.В. Токарєв, В.А. Токарєв. Свято радянських моряків. Розпис плафона Палацу моряків в Одесі. 1952 

— Чи зроблено в експозиції якийсь особливий акцент на мистецтві «нової хвилі», або всі епохи представлені рівномірно?

— Нас цікавить насамперед феномен традиції, яка проявляється в різні часи, присутня в різних художніх мовах. Хоча ми не й виділяємо «нову хвилю» окремо, в експозиції представлені практично всі її учасники. Адже саме ці художники вперше підійшли до бароко не апологетично, а критично, як до однієї з проблем нашої культури, де потужна вітальність, сила фантазії, яскрава декоративність часто заступають собою аналітичність та реалістичність...

Проект задіяв прекрасну колекцію творів «класичного бароко» НХМУ, розташовану в залах першого поверху. З метою підкреслити масштаб барокової традиції в Україні ми використовуємо мультимедійні презентації пам'яток архітектури, книжкової графіки тощо. Але головний акцент виставки, експонованої на другому поверсі музею, зроблено на ХХ столітті та мистецтві останніх десятиліть.

Особливість даного проекту — в проблематизації теми, в «дискусії про бароко». Тому до експозиції включено висловлювання щодо її предмету відомих істориків, культурологів, мистецтвознавців, філософів, часом суперечливі та неоднозначні. Адже, за великим рахунком, історія українського мистецтва досі не осмислена, нові акценти не розставлені. Вона продовжує існувати, з одного боку, в полоні радянського мистецтвознавства, а з іншого — розглядається як відображення художніх процесів у Росії. Між тим українська історія та українське мистецтво несуть свої власні смисли, напруги, конфлікти, для українців важливі інші світоглядні моделі, естетичні стереотипи, в Україні все відбувалося інакше. Цим проектом нам хотілося б привернути увагу до власне українських проблем.

 

С.Д. Думенко, А.А. Попов, В.В. Токарєв, В.А. Токарєв. Свято радянських моряків. Розпис плафона Палацу моряків в Одесі. 1952 

— Яку ще дослідну та популярну нині освітню діяльність заплановано в рамках проекту?

Оксана Баршинова У програмі проекту — проведення тематичних екскурсій за розробленими методичними рекомендаціями. У 20-х числах травня пройде круглий стіл щодо теоретичних аспектів проблематики бароко, в якому візьмуть участь історики мистецтва, культурологи, критики; відбудуться акції окремих художників, покази пов'язаних з темою проекту документальних фільмів, присвячений необароко музичний вечір.

Хотілося б відзначити, що цей проект виявився дуже важливим і для самого музею, перш за все для формування нової концепції експонування мистецтва ХХ століття. В процесі роботи ми постійно стикаємося з відсутністю свіжих підходів, з розмитістю позицій, через що так складно відповісти на провідне питання: що головне в українському мистецтві ХХ століття? Співпраця із теоретиками, істориками мистецтва в цій ситуації — дуже плідний шлях.

Музею було дуже непросто зважитися на те, щоб віддати для проекту весь свій другий поверх, це крок винятковий. Ми покладаємо великі надії на те, що і для нас, і для української музейної практики в цілому це стане резонансною та продуктивною подією. Адже це, мабуть, один з перших наших проектів, який задіяв досвід і знання всієї команди музею — зберігачів, реставраторів, менеджерів усіх музейних відділів.

Свята Варвара. XVIII ст. Центральна Україна. Національний художній музей України 

— Яка ймовірність того, що завдяки виставці згодом буде перероблено постійну експозицію? Чи збирається музей розвивати співпрацю з теоретиками та істориками мистецтва в наступних проектах?

Оксана Баршинова Безумовно, до завершення роботи виставки, у вересні, ми плануємо зробити презентацію каталогу і влаштувати обговорення проекту, того, як він може вплинути на експозицію нашого музею і на музейне життя в цілому.

Галина Скляренко Ми бачимо цей проект як частину великої програми, до якої можуть увійти принаймні ще дві масштабні експозиції, що аналізують інші складові української художньої традиції. Адже бароко її не вичерпує. Важливо, що за останні роки в музеї склалася дуже активна група професіоналів, здатна реалізовувати подібні проекти. НХМУ може стати тим центром, який підійме планку дослідної та експозиційної діяльності в нашій країні.

 

 

Катерина Стукалова