Сергій Петлюк увійшов до числа відібраних кураторською командою Мистецького Арсеналу українських художників, які стали учасниками Першої Київської бієнале сучасного мистецтва. В рамках спеціального польсько-українського проекту «Подвійна гра» Сергій презентував дві медіаінсталяції. Докладніше про концептуальне наповнення згаданих інсталяцій та технічну складову медійної роботи художника читайте у розмові Сергія Петлюка з ART UKRAINE.

Художник Сергій Петлюк

Стаття з ART UKRAINE №5(29-30) вересень-листопад 2012. 

 

Єлизавета Бабенко Сергію, розкажіть, будь ласка, про роботи, представлені вами у рамках Першої Київської бієнале сучасного мистецтва ARSENALE 2012?

Сергій Петлюк У Мистецькому Арсеналі в рамках Першої Київської бієнале я представив дві роботи — відео-інсталяції «Дихання» (2010) та «Сни про Європу» (2009-2012). Перша — про фізичні, моральні та ментальні кордони, які ми можемо чи, навпаки, не можемо подолати в нашому житті. Друга — над якою працюю вже понад 3 роки — про стереотипи у свідомості українців, про Європу та про повсякденне життя у ній, а також про стереотипи європейців щодо України і українців.

 

- Які виставки або проекти за вашою участю нещодавно міг побачити київський глядач? Можливо, були й міжнародні?

- Минулого року я був одним із двадцяти фіналістів премії PinchukArtCentre, і мою відео-інсталяцію «Самотність» можна було побачити в цій інституції. Цього року я став учасником ARSENALE 2012.

 

- Як ви загалом оцінюєте проведення ARSENALE?

- Вважаю, що Перша Київська бієнале — це величезний крок у розвитку українського сучасного мистецтва. По-перше, такої масштабної події в українському сучасному мистецтві ще не було. По-друге, той факт, що велика кількість українських митців, які брали участь у бієнале та були представлені разом із зірками світової арт-сцени, наочно  продемонстрував: українське сучасне мистецтво перебуває в контекстуальному зв’язку зі світовим.

 

Фрагмент відео-інсталяції «Сни про Європу». 2009-2012. ARSENALE 2012, фото: Максим Білоусов, Михайло Чорний

- Як ви ставитеся до технічного аспекту своєї діяльності та як обираєте техніку для доступного й естетично прийнятного її експонування?

- Для мене важливою характеристикою обладнання є якість. Як медіа-художник я проводжу більшість свого часу перед монітором комп’ютера. Гадаю, «зустріч» із монітором серії 9 компанії Samsung «перевернула» моє уявлення про якісне зображення і про якісну передачу кольору: по-перше, велике розширення екрану (2560х1440), по-друге, графічний процесор Natural Colour Expert і Accurate Color Presentation забезпечують найвищу чіткість передачі найдрібніших кольорових відтінків. Сподобався інтерфейсний роз’єм Display Port – він має вдвічі більшу пропускну спроможність,

ніж звичайний Dual-Link DVI. Як на мене, гарний помічник в роботі для художників, дизайнерів.

 

- Якої ви думки щодо стану медіа-мистецтва в Україні? Можливо, проблемою у цьому контексті є відсутність у художника широкого доступу до якісних технічних ресурсів?

- Медійне мистецтво в Україні зародилося на початку 90-х, хоча, звісно, активно почало розвиватися лише останніми роками.

Як некомерційне мистецтво, медіа-арт перебуває на узбіччі української арт-сцени. З одного боку, це негативний факт: постійний брак грошей на арт-проекти не дозволяє активно розвиватися медіа-художникам. З другого — медіа-мистецтво завдяки цьому залишається «незалежним» від ринку.

І безсумнівно, головна проблема для медійного мистецтва у нас — технічна. Деякі галереї в Україні, що працюють з форматом contemporary art, досі не мають власних проекторів, моніторів й іншого необхідного технічного обладнання.

Фрагмент відео-інсталяції «Дихання». 2010. ARSENALE 2012, фото: Максим Білоусов, Михайло Чорний 

 

- Як давно ви займаєтеся медійним мистецтвом?

- У мене живописний «бекграунд» — я закінчив Львівську академію мистецтв, відділення монументального живопису, і перші роки після академії експериментував у живописі. Але пізніше зрозумів, що не можу на повну виразити себе в живописі, тому звернувся до медіа-техніки.

 

Біографічна довідка. Сергій Петлюк – народився 1981 року. Навчався в прикарпатському університеті ім. В. Стефаника

(Івано-Франківськ) та у Львівській національній академії мистецтв (відділення монументально-декоративного живопису).

Участь у проектах:

2010

«Ті, хто прийшли в 2000», Київ

«Український зріз», Люблін

«Untitled», проект групи КОМА, Львів

Тиждень актуального мистецтва, Львів

2011

14 Медіа-арт-бієнале WRO 2011

«Alternative now», Вроцлав 

Премія PinchukArtCentre, Київ 

«Революційне мистецтво», Тбілісі 

2012

Перша Київська міжнародна бієнале сучасного мистецтва ARSENALE, Київ 

 

Живе і працює у Львові, Україна.

 

 

Єлизавета Бабенко