Реформування системи освіти та галузі культури - процеси необхідні та, здебільшого, неоднозначні. Щойно обговорювали зміни в роботі шкіл естетичного виховання, а хвиля оптимізацій вже докотилася до вищої школи. Сьогодні в Харкові загострилась ситуація, котра дивує своєю абсурдністю. Харківську державну академію дизайну та мистецтв (ХДАДМ), більш відому як Худпром, збираються приєднати до Харківської національної академії міського господарства (ХНАМГ).

Що може бути спільного у цих навчальних закладів, окрім місця розташування, важко придумати. Але ж йдеться навіть не про об’єднання, а про поглинання одним вузом іншого. Як говорять представники ХДАДМ , “зливання”  Худпрому в міське господарство. Наразі невідомі ініціатори цього процесу, ще не підписані офіційні папери та накази. Але худпромівці налаштовані рішуче протистояти рейдерському захопленню, та боротися із “запроданцями” у власних рядах, котрі таким чином пропонують підвищити престиж навчального закладу. Адже головний харківський художній виш не має сьогодні статусу національного, на відміну від Національної академії міського господарства. 19-го квітня відбулася екстренна конференція трудового колективу та студентів ХДАДМ.  Всі одностайно обурювалися такій перспективі, та емоційно висловлювались, розхвалюючи Худпром. Йшлося в основному про історію цього навчального закладу, що сягає корінням кінця 18 століття, про те, що за часів СРСР саме в Худпромі зародився і розивався дизайн, згадувалися колишні визначні досягнення... І дуже мало говорилося про сьогоднення. Безперечно, що в царині дизайну, харківська школа є дійсно видатним та актуальним явищем. Та відкритим залишається питання кореляції сучасної худпромівської освітньої системи із категорією сучасного мистецтва.  Або хоча б те, скільки проектів випускників факультету монументального живопису втілюються в життя, наприклад.

Цього року  серед художників, котрі представлятимуть Україну на Венеційській бієналє, яку так шанують високопосадовці, є двоє худпромівців – Микола Рідний та Гамлет Зіньківський. В одному з інтерв’ю Рідний досить критично висловився щодо цієї школи: “З мого випуску, а це дуже багато людей, сучасним мистецтвом займаюся я один. З попереднього року – нікого.  Після мене – чоловік п’ять. Ніякого розуміння сучасності там немає. Вони “відшліфовують майстерність”. Це така принципова позиція викладачів і всієї академічної системи. Досить прикладна штука. Вже не кажучи про політичні ідеї, філософію, якщо говорити виключно про мистецтво – це середньовіччя. Це нікому не цікаво. Є така тенденція останніх років, що люди, котрі починають займатися сучасним мистецтвом, просто кидають ту академію. Гамлєт Зіньківський, Тарас Каменной - покинули, Аліна Клєйтман отримала тільки бакалаврський диплом. Люди вирішують, що вже там не потрібно навчатись”. 

Роман Мінін досить скептично прокоментував події на своїй сторінці у фейсбуці: “Харьков сгнивает у нас на глазах, покрываясь плесенью из разноцветных цветов на заборах и поздравительных открыток, купленных у китайцев парковых скульптурок и прочего дорогого мещанского бреда на показуху, только кому вся эта купеческая показуха. Престиж ? Худпром был одним из престижных мест. Власти хотят сделать парк распиленной белки (оновлений ЦПКВ ім. Горького – прим.авт.) самым престижным местом в Харькове после “барабана” (ринок “Барабашова” – прим.авт.)...вперёд! Мне жалко то, что не с кулинарным техникумом соединили, хоть был бы коммерческий толк. Людям нужны красивые вкусняшки, вот тогда бы торты красивые делали, не торты а картинки!! А скульптуры из шоколада какие А!!? а лапша какая узорчатая, а не то, что сейчас, даже на уши не налазит. Требую соединения с кулинарным техникумом. Нужно воспитывать эстетический вкус!”

А от дизайнери, студенти та випускники,  беззаперечно і вцілому підтримують та захищають Худпром. “Об’єднання з Академією міського господарства - це якийсь сюреалістичний сон – говорить Дарія Титаренко. - Гадаю, що з цією "оптимізацією" ми будемо позбавлені майбутнього. Як студентка Худпрому, і як менеджер та куратор проектів "4-го Блоку", вважаю наш виш самим прогресивним осередком дизайну та мистецтва в Україні. Переглядаючи потік конкурсних робіт для трієналє еко-плакату, ми завжди відзначаємо, що наші студенти йдуть нога-в-ногу із закордонними колегами. Ситуація нагнітається штучно, щодня з’являються якісь листи від студентів та викладачів на підтримку об’єднання, при тому що на відкритому засіданні всі одностайно висловилися проти”.

Марія Норазян, засновниця дизайн-студії “Графпром”: “Нерозумно об’єднувати Академію дизайну та мистецтв з будь-яким іншим вишем, бо це унікальний заклад, що випускає професійних кадрів. Освіта в Академії – це ексклюзив, там потрібно зберігати традиції.  А процеси реформації мають відбуватися поступово, природньо і без насилля.”

     Дмитро Заєць, культурсоціолог, прокоментував ситуацію як незалежний експерт: “Я не бачу об’єктивних причин не об’єднувати ці навчальні заклади, як і не бачу цих причин для об’єднання. Багато чого в Академії потрібно змінювати. Мета – отримати сучасний навчальний заклад, і для її досягення згодяться будь-які засоби. Але чи допоможе у цьому зливання, важко сказати, бо процес вкрай непрозорий.”

Застаріла система художньої освіти в Україні, що не відповідає вимогам часу і не дає змогу випускникам вільно почуватися у в середовищі сучасного мистецтва - це проблемне питання, що вже не один рік активно обговорюється художниками та мистецтвознавцями. Микита Кадан, Лада Наконечна, Ольга Балашова на прикладі Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури критикують консервативний підхід до навчання у вищих мистецьких школах. Аналогічна ситуація і в художніх академіях Львова та Харкова. А от підхід до модернізації та спроби реорганізації можуть бути різними і, як видно, не завжди конструктивиними.

Скоріше за все, сьогоднішній конфлікт у Харкові вирішиться розумно, без “зливання”. А от якщо ця стресова ситуація стане для Худпрому точкою біфуркації, то можна сподіватися і на загальні позитивні зміни.