The Armory Show: виставка досягнень актуального мистецтва

Перше Арморі Шоу, що було організоване Альфредом Стігліцем у Нью-Йорку 1913 року, спричинило справжній фурор. Більшість американців саме там вперше мали змогу побачити роботи європейських експресіоністів, дадаїстів та авангардистів. Саме тут Америка побачила Мунка, Лєже, Пікассо, Брака, Кандинського, Малевича. Але головне те, що після Арморі американське мистецтво вже не могло йти старим шляхом розвитку, і сотні «просвітлених» молодих митців, відкинувши старі ескізи, надихнулися новими ідеями та проектами.

Звичайно, подібних «революційних» наслідків відроджене в 1999 році The Armory Show не викликає, але впевнено тримає позиції одного з ведучих світових арт-ярмарків, на якому можна прослідити тенденції розвитку мистецтва і побачити роботи найвідоміших художників сучасності.

Головна особливість, яку можна було прослідити на The Armory Show  2011 – мистецтво на межі з дизайном, що було лідуючим протягом останніх років, значно поступилося мистецтву на межі з наукою. Саме інсталяції, відеоарт, механічні об’єкти і навіть ботанічні зразки найбільше привертали увагу глядачів, а якщо скласти у купу домінування цих інсталяційно-науково-дизайнерських арт-об’єктів, то іноді складалося враження, що дійство відбувається на елітній виставці досягнень народного господарства. Саме тому, щоб підкреслити основні арт-тенденції, наважусь згрупувати найбільш знакові роботи останнього The Armory Show за наступними напрямками.

 

Килимарство

Кількість килимових, плетених, в’язаних арт-робіт вражала. Тенденція не нова, але, як показала виставка, позицій не здає. Наприклад, стенд нью-йоркської галереї Canada взагалі нагадував персидську крамницю – килими та ряднинки зайняли не лише стіни, але й усю підлогу.

 

 

 

Виставковий стенд нью-йоркської галереї Canada

 

 

 

Але й килимова тенденція не лишилася незмінною -  абстрактні плетення витискаються  текстовими ряднинками та реалістично виплетеними зображеннями. Абсолютними лідерами категорії стали роботи Чака Клоуса (стенд White Cube), що здалеку нагадували чорно-білі фотографії, та вовняно-котонова робота легендарної Луїз Буржуа «I’m Afraid”.

 

 

 

Ряднинкові  роботи Чака Клоуса вражали своєю реалістичністю та здалеку нагадували чорно-білі фотографії.

 

 

 

Луїз Буржуа «I’m Afraid”, 2010

 

Сантехніка

Легенда дюшамовського пісуару все ще кружляє над Арморі шоу. Але перестрибнути Марселя ані за концептом, ані за вмінням шокувати, новим «сантехнікам» так і не вдалося, незважаючи на те, що пройти повз їх інсталяцій, не звернувши уваги, було непросто, адже вони брали увагу саме масштабністю. Бет Кемпбелл вистроїла інсталяцію з чотирьох викривлених умивальників, а Каві Гупта представив настінні об’єкти з надписом над стоком «Моє ім’я прямує сюди». 

 

 

 

 

 

Інсталяція Бет Кємпбелл

 

 

 

Каві Гупта «My Name Goes Here»

 

Таксидермія

Тенденція стара, добре розкручена ще Деменом Хьорстом. Мікс рогів, копит та хвостів із різних тварин в одному опудалі вже перестав викликати відвертий переляк у глядачів, бо арт-суспільство давно наклало на таксидермічні вироби титул «piece of art». Видовище все ж таки неприємне, тому багато хто намагається обійти мертвих оленів стороною. Можливо, саме тому Ремі Маркович «запустив» у виставковий бус ціле ягняче стадо – просто так вже не прослизнеш повз. Від однієї відвідувачки навіть почула “So cute!” (англ. “такі милі!»). Що ж, артовскому опудалу в зуби не дивляться.

 

 

 

 

 

Інсталяція Ремі Марковича

 

Теслярство

Дерев’яні скульптури все частіше стали з’являтися на арт-шоу протягом останніх трьох років.  Арморі Шоу 2011 не стало виключенням. Найбільшу увагу в даній категорії привертала колона Давіда Адамо із деревини і трісок.

 

 

 

Давід Адамо «Без назви» (Колона)

 

 

 

 

Відео та фотографія.

Відео роботи останнього Арморі поділялися за трьома основними напрямками: монітори, вмонтовані в середину предметів та об’єктів (як відома відео інсталяція Леандро Еріха в середині металевих дверей вагона метро), чорно-біле відео з використаннями старих телевізорів (як у Max Wigram Gallery) та відео й фотографії, присвячені перформансам (лідер категорії – Марина Абрамович: відео перформансу за участю Улая, де закохані обмінюються ляпасами, та фотографії знаменитого перформансу «Art Must Be Beautiful Artist Must be Beautiful»).

 

 

 

Інсталяція Леандро Еріха.

 

 

 

Виставковий стенд Max Wigram Gallery 

 

 

 

Марина Абрамович «Art Must Be Beautiful Artist Must be Beautiful»

 

 

 

Відео перформансу Марини Абрамович

 

Ресайклінг.

Тенденція виготовлення арт-робіт із використанням паперу, пластику та ганчірок здала позиції. Натомість популярності набувають інсталяції, сконструйовані з накопичених старих речей, меблів, відер, матраців та всього того, що устаріло, зламалося, вийшло з моди, але ненароком збереглося у гаражі. В даній категорії, що відсилає до напряму ready-made, перше місце впевнено можна віддати Демієну Ортезі, що вмостив на старий велосипед кухонну плиту, торби, стільці та навіть однокамерний холодильник.

 

 

 

Інсталяція Демієна Ортеги на стенді White Cube

 

Неон та дзеркала.

 

Серед десятка робіт з дзеркалами лідує Мікеланджело Пістоллєто. На Арморі можна було побачити як останні інсталяції художника з принтами на дзеркальній поверхні, так і дзеркальну серединну частину знаменитого картонного лабіринту, що було виставлено минулого року на Арт Базелі.

Неонові роботи, перепочивши після десятиріччя забуття, знову повертаються на арт-ярмарки та до приміщень відомих галерей. Не можна було не звернути уваги на роботи Івана Наварро, чилійського художника, широко популярного в США, учасника Венеціанської бієннале 2009 року. Іван перегородив пустий виставковий стенд неоновим забором, а бажаючих подивитись на більш компактні роботи художника менеджери запрошували до галереї в Челсі. До речі, персональна виставка Наварро стала однією з найцікавіших в арт-дистрикті Нью-Йорка протягом The Armory Week. Фото неонових робот з використанням one-way mirror (ефект бездонного колодязя), зроблені за кресленнями знаменитих будівель, швидко з’явилися на сторінках багатьох відомих арт-видань. Роботи з цієї серії, присвячені вежам-близнюкам, зруйнованим 11 вересня 2001 року, та випущені тиражем у кількості трьох примірників, знайшли покупців найпершими.

 

 

 

Стенд 303 Gallery 

 

 

 

Іван Наварро

 

 

Іван Наварро

 

Ботаніка.

Арт-роботи з використанням рослин зайняли на Арморі особливе місце. Можна навіть сказати, що інсталяція Сема Ван Акена «New Edens” виявилася найцікавішою на шоу та викликала чимало дискусій. Художник змішував різні зерна в одному горщику та вегетативно нарощував вітки, намагаючись вивести нові види рослин. В результаті, на одному стовбурі можна побачити сливовий цвіт, яблучні бруньки та  гібридні зародки, схожі на персикові плоди.

Цей проект підняв не лише проблему генної модифікації їжі, але й глибоку проблему взаємозв’язку людини і природи, та бунт людини проти Божого творіння . Захоплене здобутками науки та цивілізації людство ошаленіло експериментує над оточуючим середовищем, змінює його, відчуваючи себе могутнім творцем, але не задумується про наслідки таких дій і не може їх контролювати.

Менеджер галереї Ronald Feldman Fine Art, що представляє інсталяцію, показує фотографії проекту, які можна придбати тим, хто не відчуває натхнення щодня поливати свій art-piece.

«Це дерево на фото має 7 різних кольорів, адже на ньому одночасно зацвіли квіти різних плодів. Кілька громадських парків виявили бажання придбати такі рослини», - коментує вона.

 

 

 

Сем Ван Акен «New Edens”

 

 

 

Робота Ентоні Джеймса. Рослинний елемент – тренд сезону. А якщо додати дзеркало та неон – модніше втричі.

 

Роботи Ван Акена виділилися й тим, що не тільки яскраво відобразили найсучасніші тенденції «мистецтво на межі з наукою» та «мистецтво в усьому», але й сміливо перестрибнули межі традиційних мистецьких жанрів, об’єднавши інсталяцію, перформанс, фотографію, відео, скульптуру і наукові здобутки. «Те звичне та іноді навіть побутове, що щодня відбувається навколо нас, іноді і є самим справжнім мистецтвом»,  - стверджує хтось з оточуючих. Твердження і вірне, і в той самий час дискусійне. Рішення просте: ідеї сьогоднішнього мистецтва відсилають до тем глибоко психологічних та філософських, тому дають право на своє розуміння і свою особисту думку, що базуються на власному сприйнятті та уяві, а за таких умов кожен вирішує сам, що для нього є мистецьким витвором, а що не може вийти за межі теслярень та теплиць.

 

Думаю купити маленький горщик, з якого мають вирости одночасно огірки та помідори, адже його ціна у 25 доларів є для Арморі дуже демократичною. Але потім відмовляюся від цієї ідеї: раптом, хтось приїде в гості, і, не знаючи, що має справу з мистецьким витвором, зірве гібридний помідор та вандально покришить у салат? І хто його знає, які можуть бути наслідки від вживання цих досягнень актуального мистецтва…

 

Анна Мілашевич

 

фото автора