Мистецтво та критика Юліани Гошлової

29 листопада у креативній спільноті IZONE відбувся artist talk мисткині з Праги Юліани Гошлової. Як учасниця резидентської програми фонду ІЗОЛЯЦІЯ Юліана перебувала в Києві протягом листопада. Під час artist talk мисткиня розповіла про свої художні практики та проект, який реалізувала в рамках резиденції.

 

Фотографії надано мисткинею

 

Юліана – випускниця празької Академії образотворчих мистецтв. Її дипломна робота "Мова дружби" була присвячена дослідженню різних типів комунікації та невербального мовлення в середовищі родини (прабатьки Юліани походять із родини циркачів, прабабуся працювала в тирі, а бабуся стала балериною). У якості медіуму для роботи вона обрала караоке. Юліана запропонувала мамі та брату заспівати разом із нею декілька відомих поп-пісень та зафільмувала цей процес. За словами Юліани, її цікавила мова тіла, відчуття дискомфорту, який відчували як ті, хто співає, так і ті, хто потім дивився це відео.

Юліана проводила дослідження колективного співу також під час річного навчання в Тайвані. Вона влаштовувала караоке-вечірки, де іноді разом із незнайомими людьми співала пісні. За її спостереженнями, тілесна мова учасників "поп-хору" поступово змінювалась: якщо спочатку всі були доволі закриті, то під кінець подій всі ставали майже друзями.

 

 

Продовжуючи роботу з поп-культурою, Юліана Гошлова намагалася дослідити механізми маніпулювання. Вона створила декілька перформансів: під час одного мисткиня танцювала під пісні, які вибрали глядачі, а в рамках іншого співала обрані відвідувачами виставки музичні композиції. "Одна глядачка років 60 вибрала пісню Боба Ділана й дивилася на мене, як на суперзірку. Через 2-3 місяці я отримала мейл із запрошенням виступити як співачка на вернісажі. Я відмовилась, але досі про це жалкую, бо це міг би бути унікальний досвід". На думку Юліани, метою цих перформансів було бажання викликати відчуття провини за те, що нею маніпулюють, але в процесі роботи вона усвідомила, що найбільшим маніпулятором була саме вона, оскільки створювала ситуації для маніпулювання собою.

 

У рамках виставки "Геніальний митець" Юліана проаналізувала, яким постає у фільмах образ митця. "В основному це чоловік, худий, бідний, пияк, з девіантною формою поведінки. Оскільки в суспільстві рівень талановитості художника, зазвичай, вимірюється здатністю намалювати максимально реалістичний великий портрет, я намалювала гіперреалістичний автопортрет й розмістила його у вітрині". На думку Юліани, саморепрезентація сьогодні є невід'ємною частиною поп-культури, у тому числі в художньому середовищі, тому під час відкриття виставки вона спробувала трансформувати свій образ до "іміджу сучасного митця". Вона попросила знайому дизайнерку підібрати їй одяг та пофарбувала волосся у фіолетовий колір. Показово, що знайомі, які зустріли Юліану на відкритті, не зрозуміли іронічність її жесту й казали, що вона помітно "змінилася на краще".

 

 

Останні чотири роки роботи Юліани в основному ґрунтуються на критиці засобів масової інформації та реклами. Перемальовуючи, зменшуючи та трансформуючи ілюстрації, обкладинки газет та комерційні зображення, вона створює величезні чорно-білі колажі. Юліана вважає, що позбавляючи малюнки кольорів і кітчу, іноді там можна побачити щось зовсім неочікуване. Наприклад, на одному з малюнків журналу Свідків Єгови Вартова вежа, вона знайшла певні сексуальні мотиви у зображенні сучасної молодої жінки на підборах, яка стоїть навколішки біля ніг Христа. В іншому триптиху Юліана проаналізувала, яким чином до нас звертається реклама "у пошуках нових жертв". Мисткиня трансформувала банківські реклами, які заохочують брати кредити на дім, машину, побутову техніку, дешеві розваги й намалювала їх на слизькій синтетичній тканині. Робота It’s Coming – це 17-метрова стіна з ілюстраціями з фото зі ЗМІ, які, на думку Юліани, створили паніку довкола проблеми міграції. Критикуючи ці медіа, вона змонтувала фото з кадрами фільмів жахів про зомбі.

 

 

Одна з останніх робіт Юліани Гошлової присвячена фото та відеобанкам. Використовуючи найпоширеніші назви та ключові слова, які вводять для пошуку в чеському Google, вона разом із колегами зняла серію коротких відео: "Успішна кар’єра, Схуднути, Селфі, Корпоративна вечірка". За словами Юліани, "ці роботи є дзеркалом медіа-платформ (особливо інтернету), де новини про трагедії сусідують із рекламою нового автомобілю чи одягу. Проте для мене це не лише метод боротьби з щоденними атаками ЗМІ, а й своєрідний візуальний щоденник, де я нотую історично важливі моменти та події".

 

Під час резиденції у фонді ІЗОЛЯЦІЯ Юліана організувала "Екскурсійний тур Майданом", під час якого дослідила 15 торгових брендів, які наразі представлені у центрі міста. «Звісно, я теж частково туристка у цьому місті, але мене здивувало, що деякі люди приходять на Майдан, щоб зробити селфі. Що вже з'явилися послуги гідів, які проводять екскурсії "революційними маршрутами". Усі мої друзі в першу чергу запитували мене: "Ну що, ти вже була на Майдані?", "Яка там атмосфера?", "Ще відчувається щось у повітрі?" Тобто для багатьох місця, де розгорталися трагічні події, перетворюються на певний туристичний бренд".

 

Фото з проекту "Екскурсійний тур Майданом"

 

Найбільше в Києві чеську художницю вразила архітектура: радянська, еклектична, бутафорна (Воздвиженка). Та ще, як це не дивно, велика кількість машин. Щодо мистецтва, то Юліана коректно зауважила, що оскільки вона не зовсім у контексті, її значно більше вразили простори, аніж те, що там показували. І ще вона зазначила, що на виставках майже ніде немає підписів та експлікацій англійською мовою, навіть у "знакових" інституціях, які багато працюють із іноземними художниками.


Нарешті, ще однією метою перебування Юліани в Україні було знайомство з українськими відео-митцями для подальшого показу їхніх робіт у Чехії. Наразі Юліана працює над некомерційним проектом "Візит" (Návštěva), у межах якого розглядає відео-арт з точки зору його критичного потенціалу. І вже 7 грудня у Празі відбудеться показ документальних відео Катерини Горностай, Ксенії Марченко та Євгена Насадюка.

 

Приїзд Юліани до Києва став можливим завдяки співпраці з A.I.R. FUTURA (Прага) та підтримці Чеського центру.

 

Юліана Гошлова