Пам’ятник безіменному художнику: проект «Невідомі» в Інституті проблем сучасного мистецтва

18 травня в Інституті проблем сучасного мистецтва в Києві стартувала виставка робіт сучасних українських художників «Невідомі». У рамках відкриття відбувся перформативний діалог між відвідувачами та художниками-учасниками. Продюсер проекту – Костянтин Кожемяка, директор фонду Art Huss. Куратор – Алевтина Кахідзе, співкуратор – Олександр Михед.

 

Тут і далі – фото автора з відкриття

 

Твір, у якому організатори почерпнули натхнення – це книга британської дослідниці канадського походження Сари Торнтон «33 митці у трьох актах». Сара Торнтон – письменниця, соціолог мистецтва, колишній головний кореспондент із сучасного мистецтва у виданні The Economist. Авторка також мала публікації в таких провідних виданнях, як Artforum, The Guardian, The New Yorker.

 

 

 

Українське видання «33 митців» (перше на пострадянському просторі) було презентоване широкому загалу на Книжковому Арсеналі у квітні 2016-го. Переклад українською мовою здійснений зусиллями Art Huss і перекладачів Олександра Михеда, Юрія Мазура та Ірини Шувалової.

 

 

 

Перформанс «Невідомі» був покликаний ближче познайомити широкий загал із українськими художниками. Це перший подібний захід в Україні, адже в його основі – діалог: двосторонній обмін інформацією між митцями і публікою, на відміну від стандартного однобічного виставкового формату.

 

 

 

Куратор Алевтина Кахідзе розповіла, що натхнення вона почерпнула в Ліверпулі, адже отримала запрошення провести перформанс, перебуваючи саме в цьому місті, де, до слова, написала свій роман Сара Торнтон. «Те, що у всіх вже просто голосу немає – це ніби ліверпульський бар», – жартома провела паралель пані Алевтина, говорячи про перебіг проекту. – «“Невідомі” – це коли дуже шумно, але всі все одно намагаються спілкуватися». І справді, атмосфера перформансу була більш, ніж жвавою.

 

 

 

В основу перформансу лягли ключові поняття книги Сари Торнтон: політика, ремесло і спорідненість. Особливий акцент, за словами Алевтини Кахідзе, організатори вирішили зробити саме на останньому понятті: «Олександр запропонував говорити в першу чергу про спорідненість, тому що це явище дуже сильне в Україні: ось ця “тусовочність”, династії, родові зв’язки, друзі – це настільки явно!..Не так ремесло, не так політика, а саме ось ці речі». Отже, художникам організатори запропонували об’єднатися у пари – за родинною, дружньою, творчою спорідненістю.

 

 

Проект як подія споріднення між відвідувачами і митцями відбувався в ігровому інтерактивному форматі.

 

 

На виставці були представлені роботи Оксани Баршинової, Іллі Ісупова, Андрія Зелинського, Сергія Захарова, Юрія Коваля, Михайла Деяка, Анни Духовичної, Андрія Сидоренко, Зої Орлової, Ясі Хоменко, Альбіни Ялози, Ілони Сільваші, Анни Валієвої, Катерини Свіргуненко, Олексія Сая, Віктора Хоменко, Таї Галаган, Мирослава Вайди.

 

 

Побачити роботи можна до 27 травня.