БИРЮЧИЙ 018 АБО НЕОШАМАНІЗМ. СИЛА РИТУАЛУ

3 листопада о 18:00 в Туристично-інформаційному центрі Art HUB Zp, за адресою пр. Соборний, 151, відбулося урочисте відкриття виставки проекту Міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва BIRUCHIY під назвою «Бирючий 018 або Неошаманізм. Сила Ритуалу». Його кураторкою стала Наталія Філоненко (Ванкувер, Канада).

 

Мистецько-дослідницький проект було реалізовано за підтримки Українського Культурного Фонду, який за конкурсною програмою видав грант Спілці Дослідників Сучасного Мистецтва, що вже 13 років організовує арт-резиденцію на азовському узбережжі.

 

Першу частину проекту було реалізовано на півострові Бирючий Херсонської області, де в мистецькій резиденції жили та працювали митці. Слід за півостровом, мистецькі твори побачили у Мелітопольському краєзнавчому музеї, де протягом двох тижнів відвідувачі змогли безкоштовно відвідати виставку та отримати новий мистецький досвід.

 

У м. Запоріжжя на урочисте відкриття виставки «Бирючий 018 або Неошаманізм. Сила Ритуалу» завітав голова Департаменту культури і туризму міської ради Запоріжжя Сергій Білов, діячі мистецтва, меценати, представники місцевих ЗМІ та поціновувачі мистецтва.

 

Відкривали виставку комісар Міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва BIRUCHIY Геннадій Козуб, прес-аташе Олена Сперанська та голова громадської організації Cultprojector Вікторія Верес, що виступила співорганізатором виставки проекту у м. Запоріжжя.

 

Відвідувачі побачили контрастні й монохромні пейзажі Олекси Манна (Ужгород). Магічні чорний та білий світи у яких існують у їх поєднанні та протистоянні. Робота Андрія Блудова (Київ) відобразила символічні та ритуальні жести в індуїзмі та буддизмі. Мудри - це комбінації пальців, що впливають на фізичний та емоційний стан людини. З їх допомогою можна зняти стрес, позбавитися від почуття тривоги або втоми, отримати внутрішню силу і душевний спокій.

 

Ксенія Гнилицька (Київ) у своїй картині показала самотню русалку на березі лиману, невеселу романтичну утопленицю, яка робить "селфі". Тут "селфі" є сучасною формою самопізнання. Таким чином вона намагається осмислити свою нову ідентичність, зрозуміти та прийняти своє місце у світі. Юрій Коваль (Львів) у своєму гіперреалістичтому живописі створив зображення не тільки самої дівчини, але й образів її неконтрольованої підсвідомості.

 

Головним героєм у картині Аліни Якубенко (Київ) є чисте полотно, натягнуте на підрамник та готове для живопису. Вона досліджує кармічний зв’язок між художником та жанром живопису, який завжди був домінуючим за радянських часів, таким лишається і дотепер. Вона позиціонує себе як відео художницю, але привид незайманого полотна всюди переслідує її.  

 

Віктор Покиданець (Миколаїв) в іронічному портреті сучасного шамана прив’язав його до такого гармонійного місця, як резиденція художників, вінчаючи його рогами оленя, якими повниться заповідник на Бирючому. Але маска неошамана, як розкладена на окремі модулі Балаклава, а також генеральська нашивка на комірі нагадують, що десь іде війна. 

 

Післяобраз - це образ, який виникає, якщо довго дивитися на об'єкт, що світиться. Тривале зосередження на об'єкті - це форма медитації, в результаті якої може наступити прояснення. Післяобрази Артема Волокітіна та Тетяни Маліновської (Харків) балансують між абстракцією, космічним пейзажем чи спалахами світла.

 

Альона Науменко (Київ) в своєму інтерактивному живописі показала ритуал викликання дощу, у якому глядачі самостійно мали змогу пересувати на магнітному полотні як фігуру шаманки, так і самі каплі. Альбіна Ялоза (Одеса) теж звернулася до теми контролю дощу, але в її живописі дощ виглядає геометрично структурованим та обмеженим у просторі, що контрастує з необмеженим природним середовищем моря та неба.

 

За технічних умов в експозицію проекту на ввійшли роботи Володимира Буднікова (Київ), Насті Лойко (Запоріжжя), Марії Прошковської (Київ), Влади Ралко (Київ), Ельміри Шемседінової (Київ) та спільна робота Жанни Кадирової та Дениса Рубана (Київ), що розробили сяючий LED екран з 3000 RGB діодів. В якості альтернативи гостям заходу запропонували фото-експозицію Андрія Лобова (Київ) з документацією робочого процесу на резиденції, фото художніх творів та інсталяції вищезазначених авторів, що передали настрій проекту та ознайомили з експозицією на півострові Бирючий.

 

Виставка у триватиме до 18 листопада, 2018р. Вхід вільний.

Автор фото: Світлана Мінакова (Запоріжжя)

 

 


 

ДОВІДКА

Неошаманізм об'єднує різноманітні явища, пов'язані з освоєнням магічних і містичних практик сучасними людьми, незалежно від їх походження та культурних традицій. Шаманські практики стали універсальними - очистилися від етнічного, територіального і релігійного контексту та адаптовані до будь-якої людини.

 

«Неошаманізм» є дуже широким терміном, він поєднує елементи європейських народних традицій, моно- та політеїстичних релігій, містики, неопоганства та окультизму. Це симбіоз, який краще всього узагальнив у своїй монографії "Виникаюча природна духовність" Денніс Карпентер як "синтез історичного натхнення та сучасної творчості".

 

ПРО МІЖНАРОДНИЙ СИМПОЗІУМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА BIRUCHIY – це наймасштабніша арт-резиденція України, заснована в 2006р., є відкритою платформою для взаємодії між представниками арт-спільноти та місцевим населенням в умовах унікального природного ландшафту, поєднуючи функції художньої лабораторії, платформи для дискусій та майданчику для колективної творчості; активно займається децентралізацією в українському культурному просторі, налагодженням міжнародних комунікацій, популяризацією українського мистецтва в регіонах та за кордоном. За 13 років існування в резиденції взяли участь понад 200 авторів і 11 арт-груп з 14 країн світу: Італії, Франції, Німеччини, Австрії, Чехії, Нідерландів, Швейцарії, Польщі, Росії, Великобританії, США, та ін.

 

ПРО УКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ФОНД

Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України.