Для споглядання – і тільки

27.10.2015

Друг Антона Соломухи, колишній художній директор центру сучасного мистецтва «Брама» Ігор Цишкевич згадує про перші кроки до успіху нікому не відомого художника в Парижі та стверджує, що він вміє зупиняти час.

Також читайте на сайті ART UKRAINE інші матеріали з циклу «IN MEMORIAM: Антон Соломуха»:

«Мы встретились на площади Бастилия...»

«IN MEMORIAM: Антон Соломуха. Архівні фото»

«Контемпоральне мистецтво у пошуках власної ідентичності: версія Антона Соломухи»

«Еще немного об Антоне Соломухе»

Зустрілися, коли занепад у радянському світі дозволив, як то не дивно звучить, культ індивідуальності. З'явилися підпільні виставки. Антон тоді не брав участь у них. Думаю, що участь у них, вважалась йому не розв’язкою ситуації у мистецтві, а, скоріше, випусканням пари. Він тоді зробив радикальний крок не у мистецтві, а у своєму житті. На той час для радянського союзу він не вважався фігурою, яку потрібно заарештувати або вигнати за кордон, але він, з характерною йому наполегливістю, спромігся виїхати.

Антон Соломуха з улюбленим котом

За кордоном (а це – Париж) спочатку він - ніхто. Не дивлячись на те, де він перебуває, поки що не знаходить собі місце. Потрібно завоювати для себе територію. Спочатку вивчає навколишний світ, але не звичайним подорожуванням, а планомірною підготовкою виставок. Розмах – нечуваний для невідомого. Лондон, Мюнхен, Нью-Йорк, а в кінці вже у себе вдома – у Парижі. Крок за кроком. Починає на себе звертати увагу: поки що – не живописом, а лише власною персоною. У Лондоні завдяки його зусиллям відкриває виставку неконформістів Сер Роланд Пенроз – засновник ICA та головний біограф Пікассо. Не дарма йому присвоїли символ півня. Він знає, як себе поводити та підносити.

Після мандрів Антон повертається в Париж, де приділяє більшу увагу своїй творчості. Притаманна легкість дивує вже його середовище. Антон стає заслуженим лідером свого кола. Вирішує намічені завдання, спираючись на сильну радянську підготовчу технічну базу, але зараз це ще вивчення нового, раніше не доступного для нього. Потім, коли він розуміє живописну мову та знаходить свій лексикон, починає намацувати те, що раніше лежало поза його мисленням. Знаходить рішення та втілює його. Не сидить надмірно довго на одному щаблі. Знає, коли треба покидати відоме (платформу) і пірнати у невідоме далі. Тиранія до звиклого не спокушає його. Ця прикмета ніколи його не покидає: він ніколи не творить у вакуумі, але, в той же час, відрізняється від середовища.

Антон Соломуха

Антон не залишає і не покидає свій твір після закінчення, а продовжує тлумачити (і кожного разу – інакше) для непідготовленого глядача. Це не знущання над глядачем, а свого роду вміння стати глядачем – вже, може, й не його твору. Антон приділяє надмірну увагу до іншоі статі. У нього ніби бажання пізнати всіх, які були використані попередніми художниками. У нього вона перебуває в різних положеннях: звисає, лежить, сидить, стоїть, ніби летить головою донизу – хіба тільки не біжить і не йде. Вона тут. Серед нас. Вона для споглядання і тільки. Навколо все по-іншому, а вона – незмінна. І тут його роботи викликають вже не звичне ставлення до них – ностальгію, яка тепер нічого не змінить.

Малюнки Антона Соломухи

Коли його давно не бачиш – таке відчуття, що напрямок у творчості швидко змінюється, але це не так.

Коли ти поруч – час зупиняється. Коли ти поруч – він веде тебе; всюди, швидко, але не попереду твору. Він – у творі, а ти – поруч: смієшся, замислюєшся, зашпортуєшся, піднімаєшся, зупиняєшся…А раптом ти вже з ним?..

Коли ти поруч - Антон над тобою. Він – навколо; крутиться, зрушує тебе, а тоді тебе покидає. І тоді ти вже сам. Так і має бути.

У одному (але загалом можна сказати, що не тільки в одному) серйозному насиченому творі він не відмежовується від життя, а пише: «Не відкривай двері, бо муха залетить». В іншому, де на темномі тлі висить Іван Хреститель, а на передній площині (без тексту) – собака, Антон, вже у звичному йому стилі, розяснює твір. «Чи хтось виводив собаку?» – запитує він від обличчя оголеної жінки.

І тоді ти сам. Так має бути.