22 жовтня в арт-просторі Zenko Foundation, розташованому на території готельного комплексу "Коруна" (с. Татарів, Івано-Франківська обл.) відкриється виставка "Дух часу". 

 

Проект збере понад 30 художників, які представляють три покоління українського сучасного мистецтва: "нову хвилю", котра сформувалася після розпаду Радянського Союзу, авторів покоління "посторанж", які заявили про себе в середині нульових після першого Майдану, а також представників покоління, котре виникло на арт-сцені кілька років тому і все ще перебуває у стані формування.

 

Значну частину робіт для виставки надають українські колекціонери та арт-інституції. "Виставкові проекти Zenko Foundation — це зовсім не обов'язково привід ще раз продемонструвати велику колекцію фонду. Одне із завдань будь-якої арт-фундації — бути своєрідною об'єднавчою силою, яка збирає навколо себе усіх учасників арт-сцени", — впевнений засновник  Zenko Foundation Зенко Афтаназів.

 

Саме для того, аби об'єднати учасників української арт-сцени, познайомити їх із зарубіжними представниками цієї сфери і дати можливість вітчизняним і зарубіжним колегам подискутувати,  Zenko Foundation виступає ініціатором нового форуму Zenko Platform. Проект здійснено у співробітництві з Представництвом Європейського Союзу в Україні, низкою посольств іноземних держав, культурних центрів країн-членів ЄС та провідних українських культурних інституцій.

 

Форум відбудеться з 21 по 23 жовтня. Мета культурного форуму — забезпечити європейських кураторів, музейних управлінців, представників міжнародних культурних центрів, які базуються в України, інформацією про сучасні вітчизняні арт-процеси. У програмі форуму — серія круглих столів, дискусій і лекцій за участі провідних українських і зарубіжних спеціалістів у сфері сучасного образотворчого мистецтва. Відкриття виставки "Дух часу" відбудеться в рамках Zenko Platform.

 

Експозиція триватиме до 22 листопада.

 

Олександр Ройтбурд. Любов земна і небесна 

 

Концепція

 

Українське сучасне мистецтво за своїми історичними вимірами є мистецтво молоде. Його вік нараховує всього лише чверть століття. Але за цей час воно вже неодноразово пережило зміну поколінь та естетичних поглядів. Спонукальними причинами цієї динаміки є у тому числі періодичні пароксизми соціального і політичного розвитку держави Україна. Художня сцена оновлюється не лише підкорюючись внутрішній логіці мистецтва, але також інспіруючись зовнішніми тектонічними факторами: розпадом тоталітарної системи, здобуттям незалежності, двома революціями, війною. Посттравматична свідомість порушує, лякає розмірений порядок речей, зміщує звичайну циркуляцію явищ, сприяючи накладенню одного на інше. Це дозволяє відобразити на одній поверхні різні часи і поколінневі "картини світу" в їхній щільно спресованїй бліц-історичній взаємодії. Цей принцип збирання часів, накладень поколінь і покладений в основу проекту "Дух часу".

 

Ілля Чічкан. Атомна любов 

 

Сучасне українське мистецтво — перехідне за своїм характером і змішане у своєму багатоголоссі. Воно практично не піддається однозначним і стійким визначенням, узагальненням. З одного боку, на незалежній українській арт-сцені дуже значимим є слід художників "нової хвилі". Вона з'явилася на соціальному зламі і хронологічно збіглася з розпадом СРСР та здобуттям Україною незалежності. З іншого, – активно присутнім є молоде покоління, яке вийшло на помітні ролі з середини нульових, покоління "посторанж". Народження цієї генерації також було напряму пов'язане із суспільними перепетіями і потрясіннями першого революційного Майдану. Але якщо в першому випадку на арену вийшли експресивні, барочні та аполітичні художники, то покоління, яке сформувалося після 2004 року, навпаки, відзначається крайньою політизованістю і чуттєвою прохолодою. Це мистецтво зовсім не таке феєричне, вітальне, картинне, як у попередників. Позиція молодих — більш критична щодо життя і мистецтва. Основна відмінність — їх цікавить більше не твір у його самодостатності, не живописне полотно, яке висить на стіні, а скоріше поведінковий жест, активна дія, зі зворотнім соціальним зв'язком. Не випадково тому головне місце їхньої діяльності — не герметичне виставкове приміщення, а вулиця, публічні простори, в які залучені найрізноманітніші медіа, чи то графіті, мурал, вулична фотографія, чи то відеопроекція, скульптурна інсталяція, провокативна акція протесту чи епатажний перформанс. Але останнім часом на українській сцені одночасно визріває й інше молоде мистецтво. Воно знову віддає перевагу ствердженню ідеї естетичної автономії, а не стратегії швидкого реагування на злобу дня. Помітною є відмова від публічного, замість цього — заглиблення в себе, притлумлюється політичний посил — він мутує в біополітику, знову затребуваною стає екзистенційна проблематика. Неминуче оголення "ран реальності" все менше розглядається крізь призму соціальної терапії, а стає просто жорсткою художньою фіксацією.

 

Олег Тістол, Микола Маценко. Із серії "Українські гроші"

Степан Рябченко. Спокуса святого Антонія

 

Вибір робіт для проекту продиктований усіма цими особливостями. Кожна з них тією чи іншою мірою відображає "дух часу" складної неоднозначної епохи, а зведені до конфігурації у виставковому просторі Zenko Foundation, усі вони мають скласти цілісний та сфокусований образ українського мистецтва після здобуття незалежності.

 

Художники: Назар Білик, Олександр Гнилицький, Ігор Гусєв, Жанна Кадирова, Гліб Катчук і Ольга Кашимбекова, Олександр Клименко, Анатолій Криволап, Антон Логов, Павло Маков, Максим Мамсіков, Микола Маценко, Роман Мінін, Сергій Петлюк, Олександр Ройтбурд, Степан Рябченко, Арсен Савадов (у тому числі у співавторстві з Юрієм Сенченком), Олексій Сай, Іван Світличний, Андрій Сидоренко, Віктор Сидоренко, Марина Скугарєва, Олег Тістол, Василь Цаголов,Ілля Чічкан (у тому числі у співавторстві з Пітером Виржиковським), Микита Шалений.

 

Експозиція побудована згідно до тематичних, жанрових, видових пріоритетів і трансформацій, котрі супроводжували українське мистецтво останню чверть століття — крім живопису, що домінував майже весь час, значне місце відведене також фотографії, відео, скульптурі, об'єктам та медіаінсталяціям.

 

Куратор виставки "Дух часу" — Олександр Соловйов.

 

Василь Цаголов. Критичний градус