Однією із суттєвих переваг художниці Ганни Криволап є її системна боротьба з проблемою провінційності, що властива сучасному українському мистецтву через його відносно невелику історію. Закордонні виставки, проведені з метою репрезентації вітчизняного арту, задля його поступової інтеграції у міжнародний культурний контекст, зробили мисткиню відомою у Німеччині, Голландії, Грузії, Швейцарії, Японії та США. Про масштабний персональний проект «Нові горизонти», що нещодавно завершився у просторі приватної галереї Galerie Barbara von Stechow у Франкфурті, далі в ART UKRAINE.

Візитною карткою Криволап є стиль, що апелює до практик експресіонізму, ліричного абстракціонізму і традиції народного мистецтва з характерним прагненням висловити емоційні й психічні стани через колористичну імпульсивність та імпровізаційність виконання. Спроба втілити суб’єктивні враження, потік свідомості у момент споглядання, відображений у кольорі, художниця поєднує з академічною впевненістю і збалансованою композицією. Вона не відмовляється від предметності, хоча і робить крок у бік живого символу, однозначного для прочитання, але варіативного за конотацією.

 

Тут і далі – фото Анни Ястребової

 

Живописний проект «Нові горизонти» представлений полотнами одразу декількох, знакових у творчому доробку Криволап,  серій: «Горизонти», «Стрічки» , «Дерева». Сам захід, як і експозиція, були організовані власницею відомої франкфуртської галереї пані Барбарою (Barbara von Stechow) і, за словами авторки, викликали  інтерес у широкого кола глядачів. «Відкриття відбулося у два етапи. Численну публіку склали колекціонери, підприємці та провідні інтелектуали міста. За відгуками присутніх, увагу привернули саме мої насичені кольори та багатошарова текстура полотен», – пригадує Ганна. 

 

 

У окремому циклі "Горизонти" художниця створює  унікальні образи міст (Берліна, Мюнхена, Києва, Відня, Нью-Йорка), переклавши їх на мову лірико-експресивної абстракції. Незважаючи на досить зрозумілий і звичний оку об’єкт зображення, вона не ставиться до міста як до мертвої матерії, що за своїм значенням сьогодні зводиться до техногенно-економічного тла. Її образи ототожнюються саме з елегійним пейзажем. У фокус потрапляють риси різних за архітектурною ознакою стилістичних напрямків. Мерехтіння різнокольорових вогнів мегаполісів, затишок старовинних європейських містечок, чарівна тиша курортного надвечір'я, духовна міць верхівок українських соборів. Колись побачені Ганною місця, немов самі конструюються у іконографію конкретного урбаністичного простору, засновану на стихійно-емоційному самовираженні.

 

 

Головним завданням експозиції є зіставлення художніх образів різних міст, які демонструють глобальний культурний простір, що пояснюється концепцією космополітизму. На полотнах Криволап присутнє відсторонення спостерігача, тому і ставлення до зображуваного міста через призму місцевих проблем – відсутнє. Її цікавить місто як унікальне просторове утворення, як конкретний прояв цілого, і для сучасної культури, що прагне усвідомити свою єдність, дана установка  видається найбільш прийнятною. Позиції залежності від художника як провідника протистоїть та, за якою міста самостійно ініціюють пов’язані з ними асоціації і авторка лише відтворює їх, уникаючи фіксації на проблемах національної та територіальної приналежності. «Кожна країна має не тільки своє обличчя, а й душу і характер. Тому, після відвідування, я, як вдячний гість, переношу своє сприйняття на полотно, адже картини – відбиток  метафізичного змісту», – коментує мисткиня.

 

 

В умовах модернізації мистецтво звертається до методів збереження національного колориту, як наслідок – трансляції елементів народної творчості. Так, у циклі «Стрічки» Криволап апелює до українських традицій, що є віддзеркаленням ментальності народу. Натхненням для створення серії став відомий весільний обряд, коли дівчата пов’язують стрічки на огорожу, загадуючи бажання. Завдяки своєрідній експресивній манері символи звичаю переосмислюються через фігуративні риси, у яких відбилися уявлення Криволап, пов'язані з віруваннями, архетипами, національними поглядами на устрій світу.

 

Серія «Дерева» частково співзвучна з темою «Стрічок», проте тут головною є концепція стихії землі, її прояв фундаментальної мінливості. Опис дерев є діалогом про нашу зажуреність від фізичного світу, який зазвичай сприймається нами як замкнута, ізольована від людської свідомості, реальність. Її дерева – символи життя, тому важливим є не просте відтворення форми, а пластика, аби передати стан природи. Уважний погляд Криволап, немов коштовність, вихоплює образи осяяних променями дерев, і тих, що у сутінках ночі, і овіяних вранішнім туманом, які випромінюють життєдайну сілу і світову інтенсивність.

 

Ганна Криволап

 

Стиль Ганни Криволап заснований на творчому методі, що поєднує у собі новаторську техніку, композиційну виваженість та ефект спостереження, який навіть глядачу гарантує залучення до процесу роботи. Пульсація кольорів з їх міцною енергетикою створює різнобарвну фактуру, яка, у свою чергу, надає можливості для інтерпретації широкого тематичного спектру. Якщо узагальнити ідею проекту «Нові горизонти», то це орієнтир, що допомагає подолати обмежений погляд на культуру як герметичне явище, осередок, обумовлений специфікою виключно конкретного середовища. Її простір, що символізує самобутність світу, підкреслює соціокультурний контекст епохи, стильові особливості авторки і її психологічні стани, пережиті у момент створення робіт.

 

 

Про авторку:    

Роксана Рублевська – головна редакторка журналу ART UKRAINE, журналістка та авторка статей на мистецьку тематику.