“Інформація. Повітря”. Епоха краси ідеї

Минулого тижня у виставковій залі аукціонного дому «Золотое Сечение» в Києві відкрився персональний проект Володимира Бовкуна “Інформація. Повітря”. В експозиції представлено 12 масштабних живописних робіт митця, створених у 2017–2018 рр. Про східну філософію, антропологічний вимір та експерименти з абстракцією у творах художника пише журналістка, головна редакторка ArtUkraine Роксана Рублевська.

 

Сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що інтерес до абстрактного мистецтва, як приватних колекціонерів, так і інституцій, дедалі зростає. Проте розуміння ролі абстракціонізму у сучасному художньому процесі можливе виключно тоді, коли ми проаналізуємо роботи кращих його представників. До таких можна віднести і творчість українського художника Володимира Бовкуна, персональна виставка якого наразі триває у виставковому залі аукціонного дому «Золотое Сечение».

 

Усі зображення надано аукціонним домом «Золотое Сечение»

 

До експозиції «Інформація. Повітря» увійшло 12 масштабних живописних полотен, створених автором упродовж 2017–2018 рр. Концепція представленого проекту частково спирається на східну філософію і її вчення про стихії. Повітря як необмежений простір, інтелект, нестримність та майбуття, пов’язаний із феноменом духу, вищим божественним проявом. Наші пращури були впевнені, що саме так отримуються енергія, ідеї, а думки здатні передаватися на відстані через повітря. Отже, щоб показати його сакральний сенс, Бовкун вдається до абстракції з елементами геометричного символізму та сюрреалістичного мотиву. Художник упевнений, що кожна людина має своє повітря, що, огортаючи її, складається з власних емоцій, намірів, мрій, сформованих оточенням, колом цінностей та інтересів.

 

 

Специфікою створення абстракції є використання особливої метамови, яка сприймається глядачем неоднозначно і у зв’язку з цим актуальною є проблема її аналізу. Система знаків дуальна за своєю природою і поєднує в собі результат колективного сприйняття та нестримну спробу його здолати. Космічні глибини, природа, зіставлення реальностей, – все це, на перший погляд, спонтанним жестом трансформується у філософсько-художній матеріал, створюючи нову модель стосунків людини і Всесвіту.

 

Однією з тем пластичного дослідження Бовкуна є нова парадигма суспільного мислення – часткове взаємопроникнення світоглядних концепцій Сходу і Заходу в інформаційному вимірі, що призводить до поєднання раціональних теорій, психоаналізу з езотеричними релігійно-філософськими вченнями, дозволяючи здійснювати аналіз колективної свідомості в її взаємозв’язку з індивідуальною. Звертання до соціокультурного потенціалу східних теорій не є випадковим, а символізує відповідальность, етику, що являє собою альтернативу капіталістичним цінностям.

 

 

Живопис Бовкуна справляє враження незамкнутої системи зі впорядкованим елементами, що є прообразом людини, що втілює в собі різні форми комунікації зі світом. Геометрична точність, виразність ліній та чисті кольори. Завдяки цьому Бовкун ніби намагається побороти зайву декоративність, пишність і фактичну недосконалість фігуративного зображення.

 

Уважно переглядаючи полотна, можна помітити яскраво виражене зацікавлення автора антропологічним аспектом: людина є першопричиною всіх явищ і головною рушійною силою еволюції. Бовкун старанно відходить не тільки від фігуративного живопису, а й від усього, що підпорядковується красі як естетичній категорії. Він навмисно будує занадто екологічне послання, не вмовляючи ані глядача, ані себе концентруватися на досконалості, нав’язаній суспільством споживання.

 

 

В цілому, проект є дискусією про природу та архітектоніку мистецтва інформаційного суспільства, що класифіковане як «авторське» та «масове». Показ елітарності, до якого вдається Бовкун, пропонує одночасно експерименти з абстракцією і розуміння специфіки інформаційної епохи, що відкидає будь-які універсальні моделі, роблячи неможливим побудову нового канону.

 

 

«Інформація. Повітря» дозволяє глядачу самостійно прокладати шлях у свій власний інформаційний вимір, а тому це саме той випадок, коли конкретного принципу, за яким краще дивитися експозицію, – не існує. Публіка стає співучасником у процесі пізнання і навіть створення роботи, яка є завершеною лише в мить її взаємодії з глядацькою аудиторією. Полотна Бовкуна – замкнуті на самих собі і відкриті одночасно, викривлені і структуровані, вивірені та спонтанні, багатовекторні, адже стають вмістилищем алюзій, лакмусовим папірцем, дзеркалом того, що вже є всередині вас.

 

 

Про авторку: 

Роксана Рублевська – головна редакторка журналу ART UKRAINE, журналістка та авторка статей на мистецьку тематику.