Художня лірика фантасмагорій Ірини Нефьодової
15 грудня у львівському Музеї ідей відбудеться відкриття виставки Ірини Нефьодової (псевд. ERA Khelovneba) «Графічні фантасмагорії». Це перша персональна виставка молодої львівської художниці, чия творчість втілює інтимний досвід світобачення у мистецтві. Про ліричність образів, техніку художніх практик та самовираження мисткині далі в ART Ukraine.
Пул українського мистецтва сьогодні поповнюється новими іменами та обличчями, які репрезентують найрізноманітніші тенденції у творчості, при тому, що і тематично, і технічно вони наслідують почасти полярно протилежні тенденції – від глобалістичного повороту західного contemporary до переосмислення локальних метафізичних та соціальних питань. Проте, серед цієї множини є окремі художники, які надають перевагу своєму внутрішньому світу більше, ніж рефлексії над зовнішніми обставинами. Характер їхньої творчості – ліричний, спрямований глибоко всередину, тому може сприйнятися як акт чистої естетики, безвідносно до контексту.
Усі зображення надані художницею
Ліричне мистецтво за своєю сутністю наближене до інтимної поезії, у якій автор висловлює свої переживання щодо власного життя, використовуючи для їх репрезентації образи, які є референтними лише для нього самого. Під час зустрічі із таким мистецтвом виникає ілюзія його інтерпретативної завершеності, замкнутості, проте, насправді, глядач матиме необмежене поле для переосмислень і трактувань, оскільки ліричність завжди знімає авторитарність, якою наповнене будь-яке мистецтво, з огляду на необхідність звернення до його контексту.
Ірина Нефьодова – професійна архітекторка, тому світ образотворчості для неї доволі близький. Багато років вона втілює світовідчуття та розуміння прекрасного інших у архітектурних формах, проте власну емоційну чутливість вирішила продемонструвати широкому загалу лише зараз. Власне, мисткиня говорить про те, що протягом усієї своєї професійної діяльності, часто втікала у малювання, оскільки лише там могла реалізувати свій потяг до метафоричного переосмислення реальності найбільш повно. Натомість, свій шлях художниці Ірина почала ще у дитинстві, – наразі її доробок складає близько 2 тис. екземплярів оригінальної графіки, багато з яких органічно доповнені авторською поезією.
Виставка «Графічні фантасмагорії» поєднує в собі ліричний характер художньої творчості та можливість амбівалентності сприйняття експозиції глядачем. З одного боку Ірина належить до того кола тих митців, які спрямовують рефлексійні практики всередину себе. Це недвозначно демонструється не лише образною варіативністю її робіт, а й медитативною практикою їх створення. Кожне із завершених зображень мисткиня створює у три етапи. Серед великої кількості акварельних монотипій вона зупиняється на тих, які у момент повторного контакту викликають найбільш близькі до актуального емоційного стану художниці асоціації. Таким чином, трансформація кольорових акварельних плям у лінійні фігури та повномасштабні сюжети – це робота із власним несвідомим, яке, окрім терапевтичного ефекту для самої авторки, набуває естетичної цінності для глядача. Процес для Нефьодової нагадує проходження тесту Роршарха, у ході якого, через апеляцію до прихованих емоцій, той чи інший силует перетворюється у цілком конкретний образ.
З іншого боку, інтимна робота із внутрішніми асоціаціями та переживаннями постулює виклик глядачеві мистецтва, яке народжується у діалозі автора з собою. Експозицією «Графічних фантасмагорій» Нефьодова акцентує на безапеляційній ліричності – фантасмагоричні, асоціативні зображення тут доповнені власними поезіями художниці. Процес утворення образно-вербальних тандемів випадковий та виважений водночас: Ірина свідомо вибудовує поетичні паралелі до кожного з графічних образів, аби якомога повніше передати символіку власної творчості. Віршовані строфи тут фіксують увагу глядача на тому, «що-хотів-сказати-автор» та, водночас, доповнюють новими смислами усталений на папері образ. Таким чином, ескпозиція є амбівалентною у свої доступності для аналізу – з одного боку авторка самостійно окреслює усі можливі смисли – абстрактність акварельних монотипій обмежується лінійними зображеннями, інтерпретативність образів обмежується авторськими текстами, а сам світ творчості Нефьодової замикається безапеляційною суб’єктивністю авторки. З іншого боку сама мисткиня наполягає на довільній асоціативній інтерпретації її графіки та можливості паралельного прочитання усіх елементів експозиції.
Молода львівська художниця ERA Khelovneba має намір заявити про себе доволі амбіційно – її роботи не експонувалися раніше, а першим кроком стане повномасштабна персональна виставка із 78 роботами в експозиції. Такий намір зумовлений необхідністю діалогу із глядачем Ірини, якому вона привідкриє завісу свого світобачення. Це одночасно і ризик, і акт щедрості мисткині, оскільки перебування глядача у полі концентрації особистого художнього висловлювання завжди вимагає готовності автора до інтервенції у простір його творчості.
Експозиція триватиме з 15 грудня 2018 до 15 січня 2019 року.