«Колекція. Перший крок»

11.12.2015

27 листопада дніпропетровська галерея Artsvit презентувала свій новий проект – «Колекція. Перший крок». У рамках події представлені експозиція, яка містить близько 200 графічних робіт видатних українських митців кінця 1950-х–1980-х років, а також лекції мистецтвознавців. Куратор проекту – художник Микита Шаленний.

Відвідувачі галереї отримали можливість «погортати» багатовимірну енциклопедію, сторінки якої не обмежені лише горизонтальним змістом. Стерильне та замкнуте сховище прийняло форму потужної динамічної системи, що встановлює аудіовізуальний зв'язок з кожним зі своїх елементів. Динаміка проявляється у постійній генерації нових змістових та візуальних образів, адже експозиція змінюватиметься щодня приблизно о 15:00.

Микола Попов. «На острові Цейлон» (1978, папір, олівець)

Роботи перемістилися зі стін на підлогу – у стилізовані бокси, залишивши традиційне місце для інтерактиву. Відеозаписи з інтерв'ю на стіні та аудіо-гід були створені, щоб відкрити нові виміри майстрів графічного мистецтва та їхніх робіт: Надії Лопухової (Київ), Василя Мироненка (Харків), Миколи Родзіна (Дніпропетровськ, Харків), Володимира Куткіна (Київ), Миколи Попова (Київ), Георгія Якутовича (Київ) та ін. Основними темами творів можна назвати індустріалізацію, людські страждання, жіноцтво тощо.

Микита Шаленний: «Мы создали аудиогид, информацию для которого сами искали, перерабатывали и создавали. Мы начали собственное исследование этих работ, старались уходить от советских источников. Следующее поколение, которое будет смотреть на эти работы через двадцать-тридцать лет, будет воспринимать их совершенно по-другому. Для видео записали шесть интервью, где задавали одни и те же вопросы разным арт-деятелям (Константин Дорошенко, Александр Соловьев, Эдуард Дымшиц, Юрий Лейдерман и др.), пытаясь раскрыть тему коллекционирования, его феномен».

Тут і далі – вигляд експозиції проекту «Колекція. Перший крок» у галереї «Артсвіт»

Кожний представлений об’єкт традиційно сприймається в контексті радянського світу. Куратор проекту стверджує: розуміння колекцій поза певними просторовими чи часовими межами дозволяє вийти на інший рівень відчуття та розуміння – психо-емоційний. Бачити сьогодення очима минулого, знайти у давнішньому відгуки сучасності – це здатність відкрити символи генетичного коду.

Стереотипами супроводжується не тільки змістове наповнення робіт, а й технічне виконання. Пересічний глядач звик бачити у графічних витворах щось на кшталт начерку, допоміжного етапу до створення образотворчого мистецтва. Цікаво спостерігати, як відвідувачі сперечаються, чи є це малюнки вуглецем, друк або взагалі акварель. Насправді ж, за простотою та легкістю ліній приховуються кропіткий офорт (гравюра на металі), ліногравюра (на лінолеумі), літографія (на камені) або ж надзвичайна акватинта, в якій працював майстерний харківський художник Василь Мироненко.

Із цього моменту об'єкти мистецтва декодуються не лише як поєднання графічних технік та сюжетів. Ми зчитуємо емоційний стан митця, його засекречений та заборонений зміст. У знебарвлених лініях з'являються етнічні мотиви. Поклик андрогінності перетворюється на еротичний виклик. Контури очей все гостріше визначають погляд, а за наївністю кришталевих ліній сховалися біль, пошук, емоції. Статичність не існує в цих витворах, як немає її й у самому сховищі.

Ірина Полікарчук, арт-менеджер, культуролог галереї: «Звичайно, це автори, які працювали в радянські часи – добу, яка сильно регламентувала всі теми, вводила суворі обмеження в композиції, сюжеті. Але сьогодні ці роботи цікаві, перш за все, через те, що автори, попри обмеження, знаходили можливості і прагнули розкрити щось важливіше, приховане. Наприклад, у роботах Надії Лопухової, попри монументальність образів, – образу героїчної радянської жінки, – героїні зображені жіночними, навіть сексуальними».

Окремим завданням експозиції є розкриття особистості колекціонера, його мотивації та бачення. Це поняття є також комплексним й енциклопедично складним. Він не є лиш суб’єктом, власником чи поціновувачем. Цей поклик вищий за інвестування, адже несе потужне соціокультурне значення. Зазвичай надвідповідальний процес прийняття рішення, який супроводжується в момент відбору робіт, їх зберігання й демонстрації, залишається за лаштунками. Вибір, що має постійно відгалужуватися від особистих уподобань та опиратися на інтуїтивне відчуття одночасно, інколи перебуває поза можливостями.

В межах проекту заплановано дві лекції. 11 грудня Оксана Баршинова, – старший науковий співробітник науково-дослідного відділу мистецтва ХХ-початку ХХІ століть Національного художнього музею України, – розкриє поняття графіки як можливості творчої свободи та її місця у радянському мистецтві. 17 грудня відбудеться лекція «До історії колекціонування в Україні» Костянтина Дорошенка. Відомий історик, арт-критик та радіоведучий розповість про колекції та колекціонування. Виставка працюватиме до 9 лютого 2016 року.