Свіжа кров у сучасному українському мистецтві. До запорізької галереї «Lenin» завітав художник Микита Кравцов із виставкою «Експерименти з рухом». Основна картина – це дипломна робота «Кожна тварина після соїтія сумна». Виставлені також і кольорові ліногравюри із серії «Сон розуму». Завершенням експозиції є кінетичні картинки, намальовані ручкою, на які автора надихнули фотографії Едварда Майбріджа. Кравцов у веселих простуватих сюжетах показує єдиний рух, який складається з багатьох елементів. Однак не менш цікавим є сам художник і його погляди на життя та мистецтво, якими він поділився з ART UKRAINE.

Сучасне мистецтво таке ж, як і не сучасне, як традиційне. Ти або займаєшся мистецтвом, або не займаєшся.

 

Мистецтво - це велика мильна бульбашка. Але це і велика робота - створити цю «бульбашку». Це дуже складно.

 

Микити Кравцов. Із серії «Сон розуму». Фото – Інги Естеркін

 

Не потрібно боятися бути схожим на когось. Це все - забобони. Я іноді беру такі ж теми, що й ті художники, які мені подобаються. Розвиваю їх. Це просто мій діалог з людиною, якої  вже немає. Я просто роблю свою справу. Зараз ми готуємо одну виставку. Мені дуже подобається підхід Рубенса: він зробив величезну школу, вчив малювати так само, як малює сам, а потім просто підписував роботи своїм ім’ям. Ми хочемо запросити звичайних робочих з вулиці, які трохи малюють, аби вони перемальовували, робили тираж. А ми будемо ходити і підписувати, ніби це ми малювали.

 

Іноді мені здається, що мої публікації витісняють живопис. Коли я малюю, я уявляю собі картинку, і вже немає можливості, шансу на випадковість. Раніше, коли я тільки починав, я в принципі думав, що все змінюється в ході створення якоїсь роботи. Тоді я опанував просто ремесло. А в ремеслі немає художника. Художник – це людина, яка знайшла себе, зрозуміла свою дорогу  і працює в цьому жанрі.

 

Микита Кравцов. «Жінка перетворює чоловіка на гриб»

 

Я думав, що знаю, в який бік рухаюся. Але зараз я зійшов з дистанції.

 

Іноді мені набридає те, що відбувається навколо. Але я завжди все доводжу до кінця. Є зобов'язання і для мене це дуже важливо. Мені доводиться керувати своїм життям. Є, звичайно, речі, які сильніше за мене. Але треба обов'язково щось робити. Не можна сидіти на місці і чекати з моря погоди.

 

Сім'я - це для мене важливо. Мої найкращі друзі - це мої батьки. У якийсь момент ти стаєш не сином, а другом. У мене це сталося кілька років тому. Я став публікувати свої тексти, в яких присутня нецензурна лексика. Звичайно, спочатку це бентежило батьків. Але потім ми знайшли спільні точки і зараз у нас прекрасні стосунки з родиною.

 

Раніше ми жили на Морській вулиці, коли я був зовсім маленький. Прекрасне місце. Двокімнатна квартира. Пам'ятаю сходи, які була в будинку. Іноді мені навіть сниться, що я піднімаюся по тих сходинках. Мені здається, що саме тоді я був дійсно щасливим.

 

Я буваю серйозним всього лише 24 години на добу. Я жартую, але я кажу серйозні речі, як Чехов.

 

Микита Кравцов із музикантами гурту Madjah’s (Віталій Фесенко та Володимир Калигін). Автор: Георгій Синеокий.

 

Завжди є маленькі проколи, але так, щоб сильно, я ні про що не шкодую. І якби мені можна було б все почати спочатку, я зробив би все точно так само. Немає сенсу щось виправляти. Ми живемо програмою, долею. Все відбувається так, як має бути.

 

Я люблю жінок. Різних жінок. Жінка набагато краща за чоловіка.

 

У мене є сила волі. Я стільки разів кидав курити.

 

Я не боюся смерті. Але намагаюся її відстрочити.

 

Якби я зустрівся з Богом, то, думаю, говорив би Він. Напевно, Йому є що розповісти.

 

Ми всі жартуємо. Ми смішні хлопці. Ми робимо смішне мистецтво.

 

Микита Кравцов - молодий український художник. Закінчив Національну Академію образотворчого мистецтва і архітектури. Брав участь у паралельній програмі першої Київської міжнародної бієнале сучасного мистецтва ARSENALE 2012. Його роботи зберігаються у приватних колекціях в Україні, Росії, Франції, Іспанії, Греції.

 

Микита Кравцов у холі галереї Lenin. Автор: Георгій Синеокий

 

Арт-критик Інга Естеркін про Микиту Кравцова:

 

«Те, що робить Микита – абсолютно прекрасне. Важливо розуміти, що ми маємо справу з художником, з одного боку – зрілим, з іншого - досить молодим. Це особливо цікаво. Я думаю його чекає довге, насичене і різноманітне творче життя і, без сумніву, сходження. Ті, хто придбає його картини сьогодні, будуть неймовірно щасливими у майбутньому, бо володітимуть ранніми роботами майстра».

 

Про автора:

 

Євгенія Романова - студентка ЗНУ, журналістка радіостанції «Юніверс», блогер. Пише про сучасне мистецтво та культуру.

 

 

Євгенія Романова