Проект Pinsel.AR в ширшому розумінні зачіпає питання ставлення до мистецької та культурної спадщини і взаємодії з нею у контексті сучасності. Вже рік в Музеї Пінзеля сканують скульптури Майстра. Побачити 3D моделі скульптур, обернути їх на 360 градусів, дізнатись про те, що зазвичай приховане від погляду відвідувача музею, а також довідатись цікаві факти про роботи та їх творця незабаром зможемо на сайті та у мобільному додатку.

 

За сканування та створення високоточних моделей відповідають медіа-художник Роман Гук та 3D-моделер, асистентка кафедри дизайну та основ архітектури НУ «Львівська політехніка» Марія Киселенко – автори ідеї та втілювачі проекту. Над текстами для сайту працюють культуролог Євген Гулевич та архітектор і дослідник Олег Рибчинський. Учасники проекту – люди з різних сфер та різним досвідом, об'єднуються заради однієї спільної мети – ґрунтовного та цілісного представлення культурної спадщини Майстра Пінзеля.

 

Реалізація проекту Pinsel.AR є прикладом (або, точніше, пропозицією) особливого ставлення до культурної спадщини, її переосмислення та інтерпретації через вже доступні сучасні медіа. Рухаючись в цьому напрямку, команда вже вирішує завдання надзвичайної важливості – робить цифрове консервування скульптур. Ця практика зараз є актуальною для всіх світових музеїв. Адже об'єкти матеріальні, хоч яку високу культурну цінність вони мають, залишаються вразливими до ушкоджень і втрат. Ця практика в майбутньому, очевидно, змінить звичну нам систему експонування мистецьких творів в музеях. Якщо проектувати ці тенденції на скульптури Пінзеля, які зараз доволі активно подорожують світом, то відтворення їх у вигляді видрукуваних на 3D принтері копій або засобами доданої та віртуальної реальності, захистить від можливих механічних ушкоджень під час транспортування та будь-яких інших ризиків. Ці тенденції також зроблять фондові збірки доступнішими для всього світу.

3D-модель скульптури “Жертвоприношення Авраама", фігура Авраама

Усі фото зі сторінки проекту у Facebook : https://www.facebook.com/Pinsel.AR/

Технологічний спринт і Пінзель

Техніка та технології вдосконалюються з шаленою швидкістю, тому всі учасники оцифрування культурної спадщини вимушені рухатись наввипередки, і стежити за появою на ринку новіших і потужніших сканерів, фотоапаратів, об'єктивів і так далі. Не є виключенням і проект Pinsel.AR, який використовує популярні, наприклад, в геймдеві (у розробці відеоігор) технології.

 

Спочатку скульптури сканують 3D сканером: лазерний промінь торкається поверхні, пристрій автоматично вимірює відстань до точки і зберігає цю інформацію. Він робить це 100 млн. разів (спробуйте тільки уявити!). Техніка збирає дані, які у спеціалізованому “софті” відображаються як хмара точок. Далі три сусідні точки об'єднуються в трикутник – полігон. З п’ятдесяти мільйонів полігонів складається високоточна тривимірна модель скульптури. Це великий об’єм даних, який потребує відповідних потужностей техніки, на якій працюють.

 

Інформацію про текстуру поверхні фіксують шляхом фотограмметрії. Для цього кожну скульптуру фотографують: у 3D моделях використовується більше двох тисяч кадрів. Це – ще більший об’єм даних. «Скульптури з позолотою погано можуть “зібратись”» – пояснює Марія Киселенко, – «У спеціалізованих програмах знімки накладаються послідовно з перекриттям 80-90% сусіднього кадру. В таких випадках сканер дає уточнення стосовно об'єму. На фініші дані збирають разом («рендеринг») в одну надзвичайно точну високополігональну (50 млн. полігонів) текстуровану (2,5 тис кадрів) модель скульптури. Сам процес рендеру може займати кілька діб».

 

На сьогоднішній день, щоб моделі не вантажились годинами, для мобільних телефонів і веб-сайту їх доводиться спрощувати. Та, враховуючи стрімкий розвиток технологій, важливо, що Pinsel.AR має настільки великий об'єм зібраних даних, який утримає його в авангарді якісних 3D моделей ще років п'ять. «Технологія – така річ, за якою треба гнатися, особливо це стосується подібних проектів», – підсумовує Роман Гук.

 

Зараз в роботі 13 моделей скульптур, які невдовзі стануть доступними в мережі і в перспективі можуть використовуватися реставраторами для вивчення і презентацій, культурологами, істориками мистецтва. Тобто – стимулюватимуть обговорення вузьких спеціалістів з різних країн. Це стане можливим завдяки доступності даних проекту – сайт буде перекладений шістьма мовами.

Поєднання фрагментів 3D моделі скульптури "Фелікс з дитиною" з текстурою та без текстури

Нова реальність Пінзеля

Команда Pinsel.AR працює з найбільшим зібранням дерев'яних скульптур Іоана Пінзеля, які зусиллями Бориса Возницького були врятовані та зосереджені у Львівській національній галереї мистецтв. Майстер Пінзель у XVIII ст. творив у тогочасній тенденції синтезу мистецтв, і відповідно, його роботи були складовими архітектури та простору храмів або палаців. Тож в музейному середовищі вони втратили задуману автором композиційну єдність, а також враховану перспективу глядача – точку зору, з якої прихожани могли дивитися на скульптури.

 

У найсучаснішому вирішенні, яке пропонує Pinsel.AR, представлення мистецької спадщини є наступним етапом взаємодії цих скульптур з глядачем. Нова технологія пропонує нове бачення. І це не метафора. Адже по своїй природі людина фокусується локально: те, що ближче, ми бачимо чітким, а віддалене – розмитим. Ми можемо змінити фокус, як і фототехніка, але одночасно бачити виразно предмети на першому і другому плані неможливо. В 3D моделях скульптур Пінзеля різкість зберігається по всій глибині, що створює відчуття гіперреальності.

 

Обертання моделей на 360 градусів також дивує. Як правило приховані від відвідувачів музею спини скульптур розкриють таємниці технічної сторони роботи Майстра – вибирання деревини для зменшення ваги. Можна бачити, наскільки грубим інструментом було зроблено ці шедеври. 

 

Ці 3D моделі, з великим потенціалом використання у майбутньому, і сьогодні мають прикладне застосування. Вже роздруковані на 3D принтері маленькі копії скульптур Пінзеля розмістять у львівських закладах культури, а трохи згодом – в інклюзивному просторі «Сенсотеки».

Високополігональна текстурована модель скульптури "Богоматір" з трьох ракурсів

 

Проект, що реалізується за підтримки Українського культурного фонду, програми Culture Bridges і Управління культури Львівської міської ради, є доволі амбітним. Pinsel.AR одним з перших в Україні пропонує представляти культурну спадщину у віртуальній або доповненій реальності. Наприклад, стає можливою така взаємодія глядачів у музеї: за допомогою мобільного додатку реальність доповнять інтер'єри архітектурної споруди, для якої призначалась робота. Ця позиція проекту на межі мистецтва та технологій робить його привабливим для спроб художньої інтерпретації у новітніх мистецьких практиках. Можна також говорити про амбітність в тому сенсі, що в результаті реалізації проекту Pinsel.AR ми отримаємо не тільки різноманітні цифрові «бонуси», але й прецедент, коли інтерпретація/актуалізація/популяризація культурної спадщини відбуватиметься за допомогою технологій, і вийде за межі вузько-гуманітарних досліджень.

 

Організатори проекту: Мистецька рада «Діалог» і Львівська національна картинна галерея ім. Б.Г.Возницького.

Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду, програми Culture Bridges і Управління культури Львівської міської ради.

Партнери проекту: WiseCow, НУ «Львівська політехніка», компанія Innocode