До 18 листопада 2018 року в Музеї української діаспори, що знаходиться неподалік від ст. м. Печерська на вул. Московській 40-б, проходитиме виставковий проект «Символізм: коди сучасності», у межах якого представили свої роботи такі знані українські митці, як: Петро Бевза, Микола Журавель, Олег Денисенко, Олексій Малих, Володимир та Тетяна Бахтова, Олексій Анд.

Кураторська екскурсія, фото Ірини Пархоменко

 

Простір експозиції об’єднує авторські підходи до візуалізації прихованих, невиявлених символічних сенсів, що відрізняє творчість цих митців, які у своїх роботах намагаються вивести глядача на різні рівні символічних асоціацій, що зовсім не обмежуються зверненням до традиційно відомих, канонізованих символічних образів. Символічний мікрокосм кожного із представлених художників відрізняється своєрідністю та неповторністю, але в той же час демонструє єдність світоглядних прагнень, що виходять далеко за межі лише реалістичної або суто раціонально-концептуальної візуалізації.

Петро Бевза, Сад стежок та Сон Максиміліана Волошина

 

Символічно-багатозначні образи Петра Бевзи повертають глядача до міфологічної точки зародження всесвіту, з якої починається відлік творення усіх першостихій світу. Його робота «Народження вод» у непрямій, асоціативній формі унаочнює нам процес народження однієї з головних життєдайних сил за посередництвом жінки, яка також є символом народження життя. Численні шляхи, що проступають у творі «Сад стежок» відсилають до філософсько-символічних есе класика латиноамериканської неоміфологічної літератури Хорхе Луїса Борхеса, який у схожому за звучанням творі «Сад стежок, що розходяться», демонструє нелінійність і багатоваріативність можливих сценаріїв розгортання нашого життя, а також імовірну ілюзорність усього того, що відбувається.

Микола Журавель, Простір символів

 

Абстрактно-символічними мотивами проникнуті й роботи Миколи Журавля, який у своїй творчості досить часто звертається до зображення міфологічно-сакральних тварин – биків, грифонів тощо – які в багатьох культурних традиціях постають символами родючості, природних стихій, або пов’язані з народним епосом та магічними ритуалами. У роботах художника проступають численні геометричні символи, що грають об’ємами своїх асамбляжних форм, вирізняючи у такий спосіб своєрідну, впізнавану манеру автора.

Олег Денисенко, Мелодія надії

 

Абсолютно неповторну енциклопедію авторських символічних образів демонструє нам львівський художник-віртуоз Олег Денисенко, який у своїх графічних роботах із високою культурою та смаком еквілібрично поєднує численні символи різних традицій та культур. Всевидяче око, солярні коловрати, кола, трикутники, християнські та язичницькі символи утворюють чудернацькі хитросплетіння, коди до яких повністю відомі (а може й ні…) лише самому автору-творцю. Але тут не йдеться про механічне запозичення – традиційні символи вплітаються автором у власне павутиння символічних візуалізацій, завдяки чому хрест стає частиною образу чергового мрійника, що прагне наче Ікар піднятися у повітря, а птах, зображений поряд, стає певним натяком на спрямованість до небес.

Олексій Малих, Подорож до центру Землі, триптих

 

Символіко-міфологічний світ архаїчних образів надзвичайно потужно постає перед нами у роботах Олексія Малиха, який сам жартома називає себе несправним прихильником давнини. У межах експозиції представлені його роботи із серії «Подорож до центру Землі», а також «Світ майя», у якому ніби оживає містичний дух індіанських ідолів, унаочнюючи незримі магічні ритми, притаманні цій давній та загадковій культурі, з відлунням якої автор особисто зіткнувся під час подорожі до країн Латинської Америки.

Володимир та Тетяна Бахтови, Священний шлюб

 

Символічний дух античних містерій відтворюють у серії своїх робіт художники Володимр та Тетяна Бахтови. Їхнє захоплення Античністю має давнє коріння, адже Володимир ще за часів СРСР здійснив унікальну подорож до найбільш відомих міст Давньої Ойкумени (Греція, Туреччина, Італія) на відтвореному в максимальній подібності до античних зразків дерев’яному парусно-гребному судні – античній дієрі. До тепер життя та творчість Бахтових пов’язані з античним полісом, розташованим на територій сучасної України – Ольвією, де облаштувалися митці й проводять активну роботу з актуалізації та популяризації прадавньої спадщини. Володимир є автором унікальної техніки геліографії, завдяки якій здійснює сакрально-символічну реконструкцію силуетів античних храмів, що постають перед нами як вогняні обриси, схоплені об’єктивом фото-камери.

Олексій Анд, Останній кадр. Сергій Параджанов

 

У множинність асоціативно-символічних сенсів, породжених нашою уявою, занурюють твори Олексія Анда, що завдяки об’ємним елементам – інсталяціям, органічно вписаним у живописне полотно картини, максимально розширюють спектр можливих трактувань глядачів. Його нова робота «Яблуко спокуси. Стів Джобс» складається з багатопіксельного зображення засновника Apple, у яке вмонтована електронна плата, а також інсталяції у вигляді яблука, що постає символом одвічних спокус. Образ відомого кардіохірурга Миколи Амосова на картині «Траєкторія долі», немов смертоносним дощем проривається великою кількістю скальпелів, підвішених до роботи, символізуючи вразливість нашого життя й непередбачуваність його перебігу. Обірвана кінострічка в роботі «Останній кадр. Сергій Параджанов» також символічно натякає на плинність нашого життя й невідворотність «останнього кадру», який іноді підступно не дає завершити задумане.

 

Простір виставкового проекту «Символізм: коди сучасності» надає нам унікальну можливість долучитися до процесу співтворчості з авторами й віднайти нові символічно-асоціативні сенси представлених в експозиції образів.

 

Про авторку:

Світлана Стоян –  куратор, доктор філософських наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, директорка Арт-центру «Альтер Его», член НСХУ.