До 7 жовтня в полтавській галереї “Jump” триває виставка “Простір світла” одного із впливових українських арт-фотографів Дмитра Богачука. Серією фотографій художник вирішує питання існування світла в просторі, беручи за основу модерністські архітектурні елементи, фрагменти інтер’єрів та міських пейзажів. Художник зосереджує погляд глядача на взаємодії площин, ритмах і контрастах, а виставковий проект є результатом багаторічного пошуку, перші напрацювання якого почалися ще у далекому 2010 році.

 

Для Дмитра Богачука “Простір світла” став черговим проектом, який фіксує простір, проте в попередніх пробах цей простір – повітряний, безкрайній, а світло в ньому існує повсюдно, розчиняючись у зображенні. (“Колірне поле”, Київ, 2015 р., “Країнирівнин”, Париж, 2017 р.) Виставка в галереї “Jump” зображує інший простір, який світло не наповнює, а обмежує, окреслює та формує. Це новий погляд фотографа на тему, яка розробляється ним від серії до серії. Ще один важливий аспект – це колір, який на відміну від делікатних давніших рішень, локалізовано та зведено до контрастних теплого жовто-оранжевого та холодного сіро-синього, що спрощує візуальне прочитання та формальним чином будує композицію зображення.

 

Усі зображення надано організаторами

 

"На створення самого проекту мене надихнули ідеї кількох художників, чия творчість вплинула на мене. Наприклад, після знайомства на лекції з японським художником Хіросі Сугімото і відвідування його виставки у Москві, стало зрозуміло, що художні виставки – це не просте розвішування робіт. Особливості експозиції слід продумати ще на етапі зйомки. На самого Сугімото свого часу, як і на мене, вплинули Дюшан і Ротко. Для мене Дюшан – це принцип відбору об'єктів. Предмети, які я обираю в більшості випадків носять функціональний характер. Пізні твори Ротко також посприяли формуванню концепції даної серії. Його вплив більше позначився на візуальній частині та на самій ідеї виставки-інсталяції", – розповідає Дмитро Богачук.

 

 

За задумом художника, експозиція є цілісним проектом, у якому фото – твори, які не можуть існувати окремо від галерейних стін. Затемнений простір сприяє грі світлових ефектів, які виходять за межі знімків у зовнішнє середовище. Формально експозиція побудована за принципом кольорових контрастів, які поділяють простір галереї навпіл. У напівмороці вирізняються теплі та холодні композиції, які вирішують питання ритму, динаміки та статики, зіставляючи освітлені та затемнені площини архітектурних об’ємів.

 

 

"Архітектура модернізму і пізня радянська будівля викликають у мене відчуття утопії та свята. Роботи, які представлені на виставці – зняті переважно в Києві, але є і зображення з Вишневого (Київська область) та Софії (Болгарія)". Красу архітектурних деталей художник показує за допомогою світла, джерелом якого може бути не лише природне освітлення, що проникає в приміщення, а й штучне, яке формує об’єм зсередини. Фотограф зосереджується на візуальній складовій знімка, що полягає у композиційних рішеннях, спрямованих відтворити гру об’ємів та фактур у зіставленні та протиставленні.

 

Дмитро Богачук

 

Серія “Простір світла” – це своєрідний експеримент зі світлом, яке, залежно від форми (розсіяне, локалізоване),створює візуально відчутний простір. Дмитро Богачук зосередив свою увагу на конструктиві, естетику якого виявив кольоровими контрастами та світлотінями. За допомогою основ композиції, які підпорядкувались архітектурним формам, художник відзняв кадри, що набули незалежного живописного характеру.