Читайте про ретроспективну виставку «Реквієм», присвячену творчості класика українського мистецтва ХХ столілття, живописця, монументаліста та графіка Віктора Зарецького, її значення в українському та світовому культурному контексті та самобутній творчий шлях митця.

У жовтні цього року в аукціонному домі «Золотое Сечение» пройшла масштабна виставка «Реквієм», присвячена творчості відомого українського художника  ХХ століття Віктора Зарецького. Метою проекту було показати раніше не експоновані роботи генія живопису. Для широкого загалу виставка стала унікальною нагодою познайомитися з творчістю митця, адже більшість створених ним картин сьогодні перебувають у закритих приватних зібраннях. Ретроспективну експозицію склали 33 роботи різних періодів: доробок 50-х років, клімтівський, перехідний авангардний та експериментальний періоди. Картини організаторам надали як українські, так і європейські приватні колекціонери: так, одну картину привезли з Англії, декілька – потрапили на виставку з Нідерландів.

 

Віктор Зарецький. Моряк, 1970-і

Віктор Зарецький не мав прижиттєвої виставки. Він був одним з тих авторів, за якими пильно слідкувала влада, і яким через це було важко вписатися в заангґажований совєцький культурний контекст.

У 1991-му році, через рік після смерті митця,  відбулася перша експозиція, присвячена його творчості. Через деякий час було реалізовано ще один проект, де широкий загал побачив не тільки Зарецького-живописця, але й Зарецького-графіка. У експозиції було представлено понад 150-200 його графічних робіт. У результаті було видано невеликий альбом, куди увійшло близько 400 репродукцій.  

 

Дивним чином його творчий доробок, що є досить ґрунтовно вивченим на папері («Митець, рокований добою» Лесі Медведєвої (2006), «Терези долі Віктора Зарецького» (2008, 2011) Олесі Авраменко), досі залишався мало знайомим для широкого глядача. Тим більше значення має ретроспективна виставка, що пройшла у Києві в 2017 році. Її організатори розповіли, що прагнуть популяризувати творчість Віктора Зарецького серед українських колекціонерів та любителів мистецтва.

 

Віктор Зарецький. Восьмикласниця, 1978

 

Ретроспектива охоплює ключові періоди, у яких працював та експериментував художник. Кожне десятиліття він змінював свою стилістику та техніку. Якщо в 50-х митець довго працював в напрямі реалізму, то в 60-х він глибоко пішов в авангард і почав експериментувати (вийшла андеґраундна творчість зі складними сюжетами). Після загибелі його першої дружини Алли Горської почався новий період, пов’язаний з переживаннями, спричиненими трагічною подією. Відповідно, у 70-ті роки творчість митця набула темних барв, що, зокрема, відчувається у тематиці. Вже у 80-ті розпочався  новий – клімтівський період, митець повернувся до експериментів.

 

Одним з таких творів-пошуків є картина «Реквієм». Саме цій роботі найсвіжіша виставка картин автора завдячує своєю назвою. Картина абсолютно не характерна для Зарецького і наближена до абстракціонізму.  Розкладена на локальні плями, вона, за словами співвласника аукціонного дому Михайла Василенка, більше нагадує Криволапа, ніж Зарецького. Зауважимо, що робота «Реквієм» раніше не виставлялася, тому таке виконання може видатися незвичним для глядача. Є й інші експериментальні роботи, подібні до цієї, але їх дуже мало. Ця робота, скоріше за все, написана у специфічному емоційному стані, який художникові захотілося виплеснути. Картину купили у Зарецького ще у 80-ті, та й  більшість робіт на цій виставці було особисто придбано у художника.

 

Віктор Зарецький. Реквієм, 1984

Твори виставки «Реквієм» загалом різнопланові за виконанням – від козаків, постатей з чітко окресленими лініями, до пейзажів та натюрмортів, у яких кольори гармонійно поєднуються. Його пейзажі динамічні, майже «рухливі», що можна побачити у «Заході сонця» та летючих хмарах інших картин. Мазки оживляють картини і наближають художника до імпресіоністів. У майже абстрактному «Етюді» бачимо «живий» пейзаж, тут відсутнє академічне омертвіння. Звернемося також до клімтівського періоду як до одного з найцікавіших. У роботах цього напряму завжди прослідковується особливий стиль художника з яскравим українським колоритом та тематикою, не дивлячись на його наближення до європейських зразків. Цей період представляє інтимно-ліричні настрої, де вбачаються українські мотиви з городніми та польовими квітами – маками, мальвами. Настрої дуже знайомі українському глядачеві: кожен пам'ятає атмосферу села, горщиків, засушених грибів, риби та калини. У картині «Творчий процес» ми спостерігаємо динаміку вогню, представлену широкими експресивними мазками. У абстрактне тло вписано дві постаті – з одного боку бачимо жінку, схожа на Аллу Горську, обрамлену в декоративно-прикладний стиль, з іншого – контрастний образ, що у безтілесній синьо-білій кольоровій гамі втілив самого майстра. Сюжети цього періоду абсолютно нові і не схожі на Клімтові, що можемо побачити  і у «Дорозі до храму». Самотня людина йде до блаженного світу, а десь віддалено кричать по допомогу потопаючі у мороку та темряві. Не дивлячись на очевидний вплив Клімта на композицію і на кольорове рішення, у роботах, за зауваженням Михайла Василенка, все одно більше упізнається не австрійський художник, а Зарецький. Іноземні колекціонери бачать рівень живопису художника, звертаючи увагу не на певну подібність з  картинами Клімта, а саме на його самобутню стилістику.

 

Віктор Зарецький. Творчий процес. 1990

Якщо говорити про жанрові роботи Зарецького, то у них переважно представлений радянський побут та життя, але в його особистій манері та техніці. На Сході України автор працював ще й як монументаліст, тому у художніх творах автора інколи прослідковується його тяжіння до великих форм.

 
Будучи представником неосецесійного стилю, відповідно до запитів модерну, Зарецький використовував символи, завуальовані у картинах. Символізм у творчості художника активно проявився в 70-х роках. Це пов'язує його з загальним періодом розвитку символізму та нонкомформізму, коли художники почали більше звертати увагу на ідею, а не на форму, що  фактично стало зародком сучасного мистецтва.

 

Віктор Зарецький. Парсуна. Юра Мілко, 1962

 

Інвестиції у роботи Віктора Зарецького фахівці аукціонного дому «Золотое Сечение» називають одними з найвигідніших на сучасному українському арт-ринку. Саме тому картини осіли у приватних зібраннях – їх рідко хто бажає перепродавати.

 

На піку популярності художника його знакові роботи коштували по 40-50 тисяч доларів. На виставці «Реквієм» максимальна ціна становила 35 тисяч доларів – за найбільшу роботу клімтівського періоду «Творчий процес». На вартість картин можуть впливати різні фактори: синтез періоду, розмір, якість роботи, кольорове рішення та запит. Ціна коливається також відповідно до вимог ринку. «Якщо поставити ціну вище ринкової, то звісно картини не будуть купувати, тому маємо йти в ногу з тенденціями ціноутворення», – зазначає Михайло Василенко. Загалом, у порівнянні з 2012 роком, наприклад, ціни на ринку впали, проте картини таких авторів, як Зарецький залишаються затребуваними, їхня вартість знизилась не так драматично, як ціни на роботи інших художників.

 

Віктор Зарецький. Дорога до храму. 1970-і рр.

 

Під час аукціону в рамках виставки на великий портрет клімтівського періоду була поставлена рекордна ціна – у торгах сягнула майже 94 тисяч доларів. За неї вели боротьбу відразу кілька колекціонерів. І все одно роботи такого рівня коштують набагато дорожче на світових торгах.

 

«Такий Клімт коштував би сто мільйонів, а не сто тисяч», – справедливо відзначає пан Михайло.

 

Віктор Зарецький. Маки.1980-і