У чоловіка з рожевим пакетом на голові, кота і голуба на снігу є дещо спільне – вони на рідкому телебаченні. А окрім них ще десятки персонажів, дивні промови і химерні дії яких суцільним потоком виливаються на глядача. З головою зануритися в рідке телебачення можна в Малій галереї «Мистецького арсеналу» на виставці «Футуризм: плюс-мінус 100 років».

 

 

У першому залі на трьох екранах – вінегрет з купи медіаповідомлень, які хоч не поєднуються за смаком, але «проковтуються» разом. Живі та награні епізоди від кількох секунд до кількох хвилин змінюють одне одного, захоплюючи увагу відвідувачів та час від часу викликаючи посмішки. На виставці представлені роботи учасників Центру «ТОТЕМ»: Макса Афанасьєва, Олександра Юдіна, Семена Храмцова, Стаса Волязловського, Устина Данчука, Володимира Рейнхарта та Ольги Новікової.

 

 

– Мы решили использовать формат жидкого телевидения для демонстрации всяких разных работ, смешанных в одно тело. Здесь есть кусочки от нескольких секунд до буквально трех-четырех минут. Первую часть жидкого телевидения мы сделали специально для херсонского фестиваля современного искусства Terra Futura, который мы проводим с 2002 года. Эта часть длилась около часа. Потом мы решили сделать три разные версии, которые вы видите здесь, и остановиться, чтобы не идти по проложенному пути, – розповів куратор проекту Макс Афанасьєв. А Олександр Юдін зізнався, що особисто для нього рідке телебачення – це спосіб попустувати та творчо «похуліганити».

 

 

Втім, рідке телебачення – це не новація українських художників, а формат, який реально існує і користується популярністю в Японії та Голландії не лише серед вузького кола поціновувачів сучасного мистецтва. Нехитра ідея цього формату в тому, що на одному каналі йде велика кількість найрізноманітніших сюжетів та реклами і все змішано настільки, що глядачу навіть нема потреби перемикати канали – за нього це робить автор такого міксу.

 

 

Відеоарт, у якому переосмислюється творчість футуристів групи «Гілея» із садиби Бурлюків, показано в другому залі. Учасники «ТОТЕМУ» вирішили уявити, як виглядало б рідке телебачення сто років тому, якби до нього доклали руку тодішні новатори мистецтва. Автори взяли на озброєння винайдений футуристами принцип симультанності – спробу передати рух шляхом накладання послідовних фаз на одне зображення. Замість миттєвих кадрів сучасного потоку тут людські фігури поєднуються з геометричними, відео з малюнками, а стиль близький до футуристичного. І все це під музику Гідропроекту Гаркуша. Хоч картинка мало нагадує рідке телебачення в класичному розумінні, але сюжети так само перетікають із одного в інший.

 

 

 

 

 

Різні прояви рідкого телебачення доступні для широкої аудиторії в Малій галереї «Мистецького Арсеналу» до 22 березня.

 

Усі фото – автора