Якщо ви хочете відчути дух Античності не переносячись на терени Греції, вам необхідно побувати в Ольвії – давньогрецькому полісі, який був заснований на теперішній території України у першій половині VI ст. до н.е., або зануритися у споглядання творів Володимира Бахтова, художній світ якого повністю проникнутий атмосферою цієї культури.

Володимир Бахтов Амазономахія, Острова блаженних

Ще за радянських часів Володимир Бахтов здійснює унікальну подорож до найбільш відомих міст Давньої Ойкумени (Греція, Турція, Італія) на відтвореному в максимальній подібності до античних зразків дерев’яному парусно-гребному судні – античній дієрі. Після цього він разом зі своєю дружиною і співтворцем оселяється поряд із українською перлиною античного світу – Ольвією, будуючи дім за старовинними правилами, ніби переносячи дух давнини всередину власного простору існування. На сьогодні Дім Бахтових – це, без перебільшення, унікальний музейний простір, у якому давньогрецька кераміка та інші цінні знахідки співіснують із креативними творами Володимира і Тетяни, створюючи простір діалогу між минулим та сучасністю.

Володимир та Тетяна Бахтови, Священний шлюб

 

Як майстер графічної техніки Володимир ілюструє книгу IV Історії Геродота – «Мельпомена», що до цього не робив жоден художник. Його графічні серії «Вітри Кімерії», «Таємниці Таврії», «Під знаком сонця» та інші відтворюють дух давнього Причорномор’я, візуалізуючи у символічній формі або стан містичного передчуття, або парадоксальний сонячний вітер, або народження шторму, що стає поштовхом для руху й глобальних змін.

Володимир Бахтов, Дотик

 

Але внутрішнє прагнення до інновацій не дає майстру можливості обмежуватися лише традиційними образотворчими техніками, підштовхуючи до пошуків і постійних експериментів, які призводять до винайдення унікальної техніки – геліографіті, завдяки якій стає можливим «вогняне» відтворення силуетів античних храмів, кораблів та інших символічних образів давньої цивілізації. У цьому процесі вірним помічником Володимира завжди виступає Тетяна, яка тримає фотокамеру на безкінечній витримці, фіксуючи те, що не може побачити людське око. Митець здійснює щось на кшталт магічного ритуалу, обходячи із факелом фундаменти античних храмів і вимальовуючи у темряві їх обриси. Наше око бачить лише маленький вогник, що рухається у повітрі в унісон із рухами художника-візіонера, для якого чистим полотном стає невидимий простір. Ця перформативна дія перетворюється на справжню містерію, у якій унаочнюється подвійна функція символу – з одного боку відкривати, а з іншого – приховувати утаємничені сенси. Як і в багатьох інших випадках, ми не здатні відразу вхопити, побачити ціле, схоплюючи своїми досить обмеженими фізичними можливостями лише окремий фрагмент реальності, навіть не здогадуючись, що за ним вимальовується масштабна картина численних значень і сенсів, які бачить той, хто вдихнув життя у цей неосяжний макрокосм. Створюючи свої геліографічні образи, Володимир Бахтов постає ніби посередником між світом, якого вже немає, і сучасністю, яка прагне вийти за межі лише раціоналізованого сприйняття й підключитися до мудрості минулих часів.

Володимир Бахтов, Античний корабель, проект Ойкумена, геліографіті

 

Володимир Бахтов, Храм Афродіти, проект Ойкумена, геліографіті

 

Образи іншої містеріальної дії – народження давньогрецьких героїв та богів із глини – візуалізує митець у серіях «Анімація Фідія», «Ольвійські містерії», «Елізіум», де сучасні юнаки та дівчата перетворюються на античних персонажів і ніби здійснюють перезавантаження світу давніх міфів. Монументальні фрізи великого Фідія оживають завдяки творчому задуму Володимира Бахтова, актуалізуючи сучасною мовою мистецтва вічні теми, на які й досі немає чітких відповідей.

Володимир Бахтов, Народження

 

Володимир Бахтов, Смерть

Сучасний глядач, підключаючись до різнопланових образів, створених художником, стає співучасником утаємниченим сенсам художнього мікрокосму Бахтова, що постає містком для більш масштабного осягнення глибинної суті нашого існування.

 

Про автора:

Світлана Стоян – доктор філософських наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, директор Арт-центру «Альтер Его», член НСХУ.