ART
UKRAINE

В ситуации, связанной с самим появлением фигуры куратора, определенно есть объективность — информативный мир растет, на смену каким-то акционерам, коллекционерам приходят кураторы — свободные философствующие единицы, которые реализуют себя через искусство. И они — как эмансипированная независимая часть культурного процесса — стали элитой, хотя всегда этой элитой были художники. Вскоре они начали эксплуатировать этот бренд и манипулировать нами, делать свою карьеру и личные заключения по поводу реальности, используя для этого мозаику из художников.
Арсен Савадов

Європа – це усталений музей, художня історія якого не зупиняється. У нашої країни інший, пострадянський контекст, тож уся новизна з’являлася в нас із плином часу. Зараз ми повинні змінювати цю ситуацію, долати естетичну несправедливість. Міста мають отримати нове, зрозуміле широким колам обличчя. Люди повсякчас не розуміють справжнього призначення великих столиць – воно стосується обміну культурними меседжами.
Олег Тістол

Мистецтву України потрібно нарешті прокинутися і подумати, чого воно хоче насправді. Якщо ціль – стати частиною світової культури, то перестати насичувати ринок, ганяючись за колекціонерами, а створювати виключно якісні твори. Художник має ставитися до мистецтва як плавець, який кожного дня підходить до прірви і летить ластівкою. Він не повинен боятися, адже він і є ластівка.
Люсьєн Дульфан

Борис Плаксій ніколи не пам’ятав, не думав у якій країні він живе. Згадував про те лише коли країна нищила його. Сам же він був чистим – і душею, і у своїх помислах.
Дивився вперед, і вся ця метушня його мало цікавила – щоб десь вирватися, щоб десь влізти кудись – ні. Тут він не боєць. Він був боєць тільки на полотні. І там він завжди був переможцем.
Іван Марчук

Мистецтво є мовою, яка, у свою чергу, є чимось базовим, людським, таким, що відрізняє нас від решти тваринного світу. Ми зараз розмовляємо про надто вузьку межу балансування між двома крайнощами. Я відчуваю, як певне зло криється у визначеннях «потрібне», «корисне», «соціально значуще», у критичному мистецтві, коли воно дуже прямо звертається до насущної теми.
Влада Ралко