27 липня починає свою роботу унікальний міжмузейний проект «Велике і Величне», котрий збере в стінах Мистецького Арсеналу понад 1000 творів українського мистецтва від епохи палеоліту до наших днів. Любителям прекрасного пропонується рідкісний шанс побачити в одному просторі шедеври, які в звичайний час розосереджені по експозиціях 35 українських музеїв, а деякі й зовсім сховані в музейних фондах. ART UKRAINE пропонує вашій увазі невеликий список найбільш інтригуючих і дорогоцінних експонатів проекту.

 

«Музичний комплекс» Мізинської стоянки

Стоянка часів пізнього палеоліту, відкрита в 1907 році поблизу села Мізин Коропського району Чернігівської області, датується за різними джерелами 18–15 тисячоліттям до н.е. Археологічна пам’ятка відома, передусім, тим, що, окрім жител округлої форми та господарського інвентаря, тут було знайдено велику кількість творів мистецтва, виготовлених із кісток і бивнів мамонта — покритих орнаментом фігурок, браслетів, на яких зустрічаються перші відомі в історії зображення, що нагадують такі орнаментальні мотиви, як меандр і свастика. Найцікавішою частиною мізинських знахідок став так званий «музичний комплекс» — набір виробів із кістки, також покритих орнаментом. Характер зносу цих артефактів наштовхнув дослідників на припущення, що вони використовувались як музичні інструменти для супроводу танців і ритуалів. Унікальні експонати надані Інститутом археології Національної академії наук України.

 

Вироби з кісток мамонта

 

 

Христинопільський Апостол

Апостол — богослужбова книга, що містить діяння та послання апостолів і читається на Божественній Літургії. Як необхідний елемент православного богослужіння, Апостол, кажучи сучасною мовою, був дуже популярним виданням. Апостоли часто зустрічаються серед рукописних книг, що збереглися, саме його першим надрукував Іван Федоров.

 

Христинопільський Апостол. ХІІ ст. Львівський історичний музей

Христинопільський Апостол, датований XII століттям, унікальний у цьому переліку тим, что є найдавнішим повним послідовним рукописом Апостола в давньослов’янській літературній традиції. Вважається, що його було створено в західній частині Київської Русі. Нині Христинопільський Апостол зберігається у Львівському історичному музеї.

 

Козелецький іконостас

На виставці буде представлено 19 ікон з іконостаса Козелецького собору Різдва Пресвятої Богородиці, видатної пам’ятки епохи пізнього бароко в Україні, й одного з небагатьох барочних комплексів, що збереглися в настільки цілісному стані.

 

Невідомий художник. Образи Козелецького іконостаса. XVIII ст. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»

Питання з авторством іконостаса досі залишається відкритим — одні джерела приписують його придворному художникові родини Розумовських Григорію Стеценкові, за іншою версією, іконостас було привезено з Італії для одного з петербурзьких храмів, але згодом Єлизавета подарувала його Козелецькому собору.

 

Скульптури Іоана Георга Пінзеля

В рамках проекту до Києва приїдуть шедеври видатного майстра, які минулого року стали основою сенсаційної виставки Пінзеля в Луврі - "Самсон", "Жертвоприношення Авраама", "Богоматір", "Іоанн Хреститель", "Розп'яття". Ще дві скульптури, що будуть представлені на проекті, не експонувалися на луврській виставці. На відміну від звичних покритих золотом скульптур, «Святий Яким» і «Свята Єлизавета», урятовані колись Борисом Возницьким із костелу Непорочного зачаття в Городенці, — статуї нерозбірні, тому від ідеї транспортування їх до Франції Лувр відмовився. А ось до Мистецького Арсеналу ці майже триметрові скульптури приїдуть.

 

Іоан Георг Пінзель. Свята Єлизавета

 

Петро Холодний, Іконостас

Іконостас, написаний Петром Холодним у 1924—1927 роках для каплиці Святого Духа греко-католицької духовної семінарії та богословської академії у Львові, буде представлено вперше після значної реставрації. Глядачі зможуть побачити царські врата, дияконські двері й чотири ікони намісного ряду, в яких неовізантійський монументальний стиль Холодного виявився на повну силу.

 

Петро Холодний. Фрагмент іконостаса каплиці Святого Духа Духовної семінарії у Львові. 1920-ті

Портрет Катерини Грушевської пензля Івана Труша

Цей невеликий ліричний портрет доньки видатного українського історика й політичного діяча, написаний одним із найбільш значних представників українського імпресіонізму Іваном Трушем, часто називають «українською інфантою». Про високу оцінку роботи художника замовником, свідчить той факт, що за роботу було заплачено 100 золотих ренських, тоді як за портрети Миколи Лисенка чи Івана Нечуя-Левицького Труш брав лише по 80. А сам художник був настільки зачарований своєю маленькою натурницею, що іронічно ремствував: «Якби я був в інших обставинах, то бажав би Колюні (так називали Катерину в родині. — AU), вийти за мене — але тепер цього бажання висловити не можу, тим більше, що я в 15 разів старший за неї».

 

Іван Труш. Портрет Катерини Грушевської

 

Казимир Малевич і Василь Кандинський із Пархомівського музею

Музей у селі Пархомівка Краснокутського району Харківської області заслужено вважається одним із кращих сільських музеїв України, а якщо взяти до уваги зусилля, покладені на його створення, то він міг би претендувати на звання одного з найунікальніших музеїв світу. Його історія почалася 1955-го року, коли сільський учитель історії Панас Федорович Луньов розпочав збирати зі своїми учнями картини, ікони, старовинний одяг, монети, предмети побуту. Згодом самодіяльний музей почали підтримувати колеги — спочатку зав’язалися контакти з харківськими музейниками, потім було налагоджено зв’язки з Ермітажем, Третяковською Галереєю, Дрезденською галереєю. У результаті колекції села Пархомівка можуть позаздрити багато столичних музеїв — тут експонуються роботи ван Рейсдала, ван Ейка, Піранезі, Пікассо, Рєпіна, Айвазовського, Врубеля, Сєрова, Малевича, Кандинського. Саме роботи двох останніх художників Пархомівський музей надав для виставки «Велике і Величне». Це й не дивно, адже саме в Пархомівці провів свої підліткові роки Малевич, батько якого працював тут на цукровому заводі промисловця Терещенка.

 

Казимир Малевич

 

Театрально-декораційне мистецтво перших десятиліть ХХ століття

В експозиції буде представлено творчість більшості авангардних художників-сценографів, котрі працювали в Україні в перші десятиліття минулого століття — Олександри Екстер, Анатоля Петрицького, Вадима Меллера, Олександра Хвостенка-Хвостова, Бориса Косарєва. Добірка театральних ескізів із музейних і приватних колекцій розповідає історію одного з найбільш самобутніх і бурхливих періодів в історії українського мистецтва. Саме в театрі того часу найбільш повно й багатогранно розкрилися універсальний характер українського кубофутуризму, його яскравий колоризм, емоційний потенціал і здатність до створення конденсованого синтетичного образу.

 

Олександра Екстер. Ескіз костюма Вакханки для драми І. Анненського «Фаміра Кіфаред»

 

Михайло Жук «Чорне і біле»

Творчість визначного українського представника мистецтва модерну й символізму Михайла Жука постала перед дослідниками в усій своїй красі лише після смерті художника, коли стала доступною його величезна спадщина: картини, графіка, писана кераміка, рукописи. На виставці «Велике і Величне» буде представлено монументальне панно Жука «Чорне і біле». Цікаво, що моделлю для чорного ангела послужив двадцятилітній Павло Тичина, який навчався в Жука в класі малювання в Чернігівській духовній семінарії, а квіти немов зійшли на панно із саду Михайла Коцюбинського, де часто бували й Жук, і Тичина.

 

Михайло Жук. Чорне і біле