До 26 серпня у Музеї сучасного мистецтва Одеси триває виставка харківського художника Гамлета Зіньківського “Біль та Шмат землі”. Експозиція складається із двох окремих проектів: “Біль” –  ілюстрації до книги малої прози сучасного німецького філософа Райнгарда Кнодта “Біль. Філософсько-поетичні мініатюри”, інша частина – «Шмат землі»,  9 малюнків, що розповідають історію однієї родини у трьох поколіннях, що народжувалися, жили та вмирали на одному клаптику землі. На відкритті було офіційно презентовано україномовне лімітоване (150 примірників) видання збірки “Біль. Філософсько-поетичні мініатюри” у перекладі Сергія Димитрова. 

 

Для Гамлета Зіньківського виставка у Музеї сучасного мистецтва Одеси стала можливістю представити два проекти, які не пов’язані тематично, проте в обох випадках це – графічні розповіді. В ілюстраціях до збірки прози “Біль” художник втілив образи життєвих ситуацій пересічної людини, а в серії рисунків “Шмат землі” описано історію окремої родини з прив’язкою до місця та часу.

Усі зображення надані організаторами

 

Тексти Райнгарда Кнодта розкривають абстрактне почуття в конкретних ситуаціях, які кожен переживає впродовж життя. Філософ концентрує увагу не на негативній складовій болю, а на користі, яку може отримати людина, зосередивши свою увагу на цьому відчутті. У сюжетну канву оповідей про травматичні ситуації із буття (хвороби, втрати, розчарування) автор вшиває філософські тези, які спонукають читача осмислити біль як невід’ємну, а головне формуючу складову людського існування.

 

 Для того, аби ілюструвати, що-небудь матеріально невідчутне, потрібно звернутись до чітких, предметних форм. Гамлет Зіньківський створив рисунки, які відтворюють суть філософських текстів. Як зазначив Райнгард Кнодт, Гамлету вдалось створити ті образи, над якими він думав, впродовж створення збірки.

 

Ілюстрації виконані у доволі крупному форматі – 100х65 см., що дозволило з делікатною детальністю тонального зображення промалювати образи болючої буденності. Роботи виконані олівцем на папері і, хоча слугують супроводом до текстової частини, проте сприймаються самодостатньо. Видання, до якого створені ілюстрації вражає своєю якістю та справляє враження рукотворного. Гамлет особисто запропонував оформити книгу, оскільки відчув певну ментальну близькість із авторським посланням. Художнику було важливо не просто взяти участь виданні збірки, а створити максимально якісний книжковий твір.

 

Друга частина виставки, “Шмат землі” – серія із дев’яти малюнків, яка розповідає історію тяглістю у сто років: від часів царської Росії через революцію, голод, Другу світову війну, утвердження СРСР до 90-х років ХХ століття. Гамлет подає такий величезний відрізок історії через призму однієї родини, яка в трьох поколіннях проживає життя на одному клапті землі, що накопичує та фіксує історію.

 

Роботи виконано на тонованому папері графітним олівцем. Художник ділить композицію кожного малюнку по горизонталі, умовно утворюючи лінію часу, що проходить через усі дев’ять робіт, об’єднуючи їх в єдину повість. Неабияку роль у відтворенні соціально-політичних змін, що відобразилися на шматку землі, відіграє штрих, який варіюється від легкого напівпрозорого до хаотичного та насиченого. 

 

Розповідь подано у візуальній і текстовій формах. У верхній частині листа знаходяться авторські рядки художника українською мовою, які доповнюючи зображення, розповідають історію. “Після війни він відбудував дім на місці зруйнованого та допомагав єдиному вцілілому сину стати на ноги”; “Він вже був зовсім старим, коли його син подався до міста, а дім перетворив на дачу” –  цими словами митець розмірковує про місце землі в існуванні українця, і як з плином століття вона втратила життєдайне значення, набувши статусу дачної ділянки.

 

Про авторку:
Анастасія Олексій – мистецтвознавиця