Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків провів відкриту зустріч, щоб дати пояснення щодо нібито зниклої картини Франса Галса — “Портрет Рене Декарта”. Ситуація виявилася набагато цікавішою...

 

Нещодавно до музею Ханенків звернулися з Інституту математики НАН України, мовляв, раніше в експозиції був портрет визначного французького філософа, фізика, математика Рене Декарта (1596–1650), а зараз немає.

У музеї влаштували зустріч для зацікавлених і дістали одіозний експонат з фондів. Олена Живкова, заступниця директора з наукової роботи та кураторка західноєвропейської експозиції, прояснила ситуацію.

Франс Галс старший (1582–1666) — один з найвідоміших голландських живописців. Його картина “Портрет молодого чоловіка з рукавичкою в руці” є візитівкою Державного Ермітажу і знайома навіть людям, далекими від мистецтва. Портрет Рене Декарта роботи Франса Галса купив Богдан Ханенко разом з кількома іншими творами у німецького колекціонера Вебера. Робота виконана олією на полотні, її розмір 29 на 24 сантиметри. На зворотньому боці портрету є наліпочка, яка свідчить, що робота — з колекції Вебера, але поруч з прізвищем Галса стоїть знак питання, а у дужках зазначено “іспанець”.

 

Франс Галс старший. “Портрет молодого чоловіка з рукавичкою в руці”

“Тобто вже тоді були сумніви, чи справді автор цього портрету — Галс, — пояснює Олена Живкова. — Коли ми з’ясували, що ця робота — підробка, то прибрали її з експозиції. Адже розвиток науки,  у тому числі й мистецтвознавчої, триває. А не казати людям, що робота — копія чи фальшивка, навіть якщо раніше вона вважався оригіналом, — ознака провінційності. Тому ми і прибрали “Портрет Рене Декарта” з експозиції. У музеї Ханенків, хоча й Галса немає, є велика кількість інших перфектних творів голландських живописців. Навіщо ж показувати фальшаки замість того, аби демонструвати оригінали?”

Це риторичне запитання — воно не потребує відповіді. Натомість конкретну відповідь дали у музеї Ханенків про те, як з’ясували, чому робота в експозиції — сфальшована. Виявилося, що портрет Рене Декарта, який зберігається у Луврі, — не оригінал Франса Галса, а копія з портрету пензля Галса. Розміри “луврського Декарта” — 68 на 46 сантиметрів. Оригінал вважається втраченим — кажуть європейські мистецтвознавці. Також відоме “моделло” (підготовчий ескіз) портрету Декарта — воно написане на дереві. Саме дерево, зокрема дубова дошка, було улюбленим матеріалом голландських майстрів 17 сторіччя. У той час як портрет Декарта з музею Ханенків виконаний на полотні. На обох цих роботах — луврському портреті та "моделло" — зображення Декарта дзеркальне.

 

Франс Галс старший. “Портрет Рене Декарта” (Лувр)

"Відкрию вам невеличку таємницю, — розповідає Олена Живкова. — Якщо натрапляємо на відомий портрет, але зі дзеркальним варіантом зображення, — перше, про що маємо думати: копія зроблена не з живописного оригіналу, а з гравюри. Чому? Повертаємося у 17 сторіччя, коли не існувало фотографії, телебачення, інтернету.  Як світом розповсюджувалась інформація про живописні твори? Завдяки гравюрі, бо вона тиражувалася. Можна було один раз накреслити зображення, а потім зробити з нього декілька відбитків. Гравюра Йонаса Сейдерхуфа (1613–1686), яка зберігається у Британському Музеї у Лондоні і на якій зображений Декарт, має такі самі розміри, як наш портрет. Тобто автор нашого портрету не бачив ані “луврського Декарта”, ані “моделло”, а бачив лише маленьку гравюру, з якої і зробив своє зображення".

 

Підробка картини Франса Галса старшого “Портрет Рене Декарта” , імовірно 19 ст. (Музей Ханенків)

 

Підпис автора на копії перетворює її на фальшак. Очевидно, що останній був зроблений у 19 сторіччі якимсь європейським художником, адже краї роботи обклеєні папером. Так, за словами Живкової, зазвичай робили у Німеччині, коли реставрували стареньке полотно. Крім того, підрамок на портреті Рене Декарта  ймовірно створений у 19 сторіччі.  

У музеї Ханенків також зберігається унікальна копія знаменитого триптиху Ієроніма Босха “Спокуса Святого Антонія”, створена на початку 16 сторіччя. Цей твір був придбаний Богданом Ханенком у Мюнхені; інших творів Босха або копій з його картин в українських музеях немає.

Олена Живкова каже, що у 2019 році, коли буде відзначатися 100-річчя Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, планується виставка оригінальної колекції Ханенків — принаймні у тому вигляді, у якому вона збереглася до цього часу.