Щотижня ART UKRAINE складає Культурний маршрут — матеріал, присвячений культурним подіям, які мають відбутися у найближчі дні або тільки-но розпочалися. Останній тиждень вересня, на щастя, відзначиться не лише холодною погодою, а й цікавими мистецьми заходами серед яких: фестиваль «Мир у дитячих долонях» у Мистецькому Арсеналі, інсценізація судового процесу в PinchukArtCentre, аукціон з продажу предметів мистецтва у ЦСМ «М17» та перформанс від Ujif_notfound у Нацмузеї. Також на цьому тижні можна переглянути виставки, які нещодавно відкрились, та відвідати кінопокази у Львівському Палаці мистецтв, що проходять з нагоди 120-річчя Олександра Довженка.

 

У вівторок, 23 вересня, у Мистецькому Арсеналі розпочнеться фестиваль «Мир у дитячих долонях», який поєднає мистецтво, науку, літературу, театр, арт-терапію, спорт, різні види творчості для дітей та сімейного дозвілля.

 

Музей у сучасному світі є джерелом отримання інформації та розширення уявлень про світ, розвиває і стимулює творчі здібності, креативність та ініціативність. Мистецтво надихає любити Батьківщину, поважати інші культури, бути активними у суспільному житті  і не бути байдужими. Тож організатори фестивалю вирішили вийти за межі освітнього проекту АРСЕНАЛ ІДЕЙ і дати можливість дітям відчути себе господарями величного музейного простору.

 

 

Також 23 вересня о 18 годині у галереї «Хлібня» Національного заповідник «Софія Київська» (вул. Володимирська, 24) відбудеться відкриття виставки «Збережене сонце». Куратори проекту: Лідія Лихач, Петро Гончар.

 

«Збережене сонце» — перша виставка проекту УКРАЇНСЬКИЙ НАЇВ ХХ СТ., на якій представлена творчість найвідоміших непрофесійних художників — Панаса Ярмоленка, Марії Примаченко, Катерини Білокур, Григорія Ксьонза, групи полтавських кустарів, Івана Лисенка, Марії Нелеп та багатьох інших. Творчість цих мистців припала на жорсткі 1920-ті, голодні, колективізаційні 1930-ті, воєнні 1940-ві, але і в найбезнадійніші десятиліття  вони створювали роботи, про які можемо сказати, як Луї Арагон про Анрі Матісса, що вони зберегли сонце для молоді у темні часи.

 

Марія Примаченко, Лев у ліжку, 1940-ві р.р., папір, акварель 

 

Тим часом у Львівському Палаці мистецтв у вівторок о 19 годині відбудеться показ фільмів Олександра Довженка «Ягідка кохання» та «Сумка дипкур’єра». 

ЯГІДКА КОХАННЯ, 1926 рік, 25 хв. звуковий. Автор сценарію і режисер Олександр Довженко. У ролях: М.Крушельницький, М.Чардиніна-Барська, Д.Капка. «Ягідка кохання» — це перша режисерська робота Олександра Довженка. СУМКА ДИПКУР’ЄРА, 1927 рік, 48 хв. німий. Режисер Олександр Довженко. У ролях: М.Буюклі, А.Клименко, О.Довженко, Д.Капка. В основу сюжету покладено історію трагічної загибелі радянського дипкур’єра Теодора Нетте. 

 

У середу, 24 вересня, у Львівському Палаці мистецтв покажуть кінофільм «Земля» (1930 рік, 59 хв.; редакція 1971 року, звуковий варіант, 84 хв). Автор сценарію і режисер Олександр Довженко. Оператор Данило Демуцький. Композитор Л.Ревуцький. У ролях: С.Шкурат, С.Свашенко, Ю.Солнцева, Є.Максимова, І.Франко, П.Масоха. 

Поетична кінорозповідь про події, пов’язані з колективізацією в України наприкінці 20-х років, про класову ворожнечу на селі. На Всесвітній виставці в Брюсселі (Бельгія, 1958) внаслідок міжнародного опитування критиків фільм було визнано одним із 12 кращих фільмів усіх часів і народів. 

 

Кінопокази проходять з нагоди 120-річчя Олександра Довженка. До програми увійшли такі стрічки Довженка: «Ягідка кохання», «Сумка дипкур’єра», «Земля», «Арсенал», «Звенигора» та «Іван».

У середу, 24 вересня, о 19:30 у PinchukArtCentre пройдуть «Юридичні дебати» — інсценізація судового процесу, в ході якого розглядатиметься мистецький проект української художниці Алевтини Кахідзе «TV Studios / Кімнати без дверей», що було представлено в арт-центрі влітку 2014 року. У своїй роботі Алевтина Кахідзе звернулась до прийому художньої апропріації, трансформувавши оригінальний зміст інсталяції Василя Цаголова «Студія твердого телебачення» (1998 р.).

 

В рамках «Юридичних дебатів» будуть розглянуті питання художньої апропріації («привласнення»), плагіату та оригінальності твору, що нерідко постають у мистецькому середовищі та подекуди переходять у судову площину в реальному житті. Проект було розроблено Марією Шенкнехт, студенткою юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, в рамках програми стажування StudentLab в PinchukArtCentre.

 

 

 

У четвер, 25 вересня, у ЦСМ «М17» відбудеться перший в 2014 році комерційний аукціон з продажу предметів мистецтва. Головна тема аукціону — POST WAR & CONTEMPORARY ART (повоєнне і актуальне сучасне мистецтво) — наймодніша тематика європейських і американських аналогічних подій. Організатор заходу — аукціонний дім «Золотий Перетин».

 

На аукціоні буде виставлено 100 лотів. Серед них роботи сучасних художників — Марка Гейко, Леоніда Вартиванова, Олександри Чичкан, Степана Рябченка, Дмитра Кавсана, Ксенії Гнилицької. А також твори художників неофіційних течій 60-80-х років — Ернеста Коткова, Григорія Гавриленка, Романа Сельського.

 

Робота Тиберія Сильваши, Живопис, 1997 рік

 

У суботу, 27 вересня, у Нацмузеї Георгій Потопальський (Ujif_notfound) виконає авторський перформанс, під час якого спробує розшифрувати робочі схеми Анатолія Сумара, де зафіксована взаємозалежність кольору і звуку.

 

Анатолій Сумар у своїх творчих експериментах перекладав музику мовою живопису. Його сучасники згадують, як Сумар, слухаючи платівки, позначав окремим кольором певні сегменти композиційної структури мелодії, накресленої заздалегідь. За словами дружини художника Асти, Анатолій Сумар надихався фугами Баха, створюючи свій цикл «Колір і музика». 

 

Робота Анатолія Сумара

 

 

Інсталяція «Чорне намисто» вперше була представлена в рамках Міжнародного ярмарку сучасного мистецтва Art Vilnius’14. Проект складався із величезного дерев’яного намиста та відеопроекції. Своєрідним епіграфом до цієї роботи стали слова Зінаїди: «Намистини з попелу я перетворила у прикрасу для Великої Матері». Чорне намисто — прикраса-символ для Землі на означення духу часу, що вона його переживає. А тому чорний колір — такий нетрадиційний для цієї традиційної в українській культурі прикраси — зумовлений історичним моментом, апелює до нього, характеризує його.

 

Робота Зінаїди Ліхачевої

 

А у Будинку художника, в Києві, діє всеукраїнська художня виставка «Надія», приурочена до Міжнародного дня миру.

 

Зброя художників — мистецтво. Воно не автомат і не гармата. Ця зброя не вбиває, а лише пробуджує. Мистецтво — дзвін, яким художники відчайдушно намагаються пробудити сонних — байдужих до чужого болю, до майбутнього свого і вселюдського.

 

Олександр Мельник «Пробудження»