Дві правди перетнулися в одному обмеженому чотирма стінами просторі, аби засвідчити свою монополію. Габріель Буцела та Ярослав Футимський, – два різні покоління, два різні світи, яких об’єднала цікавість до творчості один одного, – зробили виставку, аби продемонструвати «Монополію на правду». Побачити її можна в арт-центрі Closer.

 

ДАРИ І ДІРИ РОБІТНИЧОЇ ДАРНИЦІ

ЦОКОТІННЯ ЦИКАД ЗА ОГОРОЖАМИ

ДВРЗ. ДЕВЕЕРЗЕ

І САПОРТ ЛОКАЛЬНИХ УТОПІСТІВ.

 

Поетичні рядки Ярослава Футимського поєднуються з маленькими зображеннями, фотографіями та малюнками, вирваними з різних життєвих контекстів, які можуть, на перший погляд, не мати жодних смислових перетинів. Але це лише на перший погляд. Уважно придивляючись до ілюстрацій і вчитуючись у вірші, можна простежити події з життя самого художника: тут його оточення, політичні та мистецькі переконання. Кожне слово у поетичному рядку, кожне дрібне зображення, кожен предмет – частинка приватної історії Ярослава Футимського.

 

 

«Мої робити – це цілочасовий наратив, це ілюстрування всіх речей, які мене оточують та які я постійно відбираю з навколишнього світу. Але я не брався аналізувати те, яким чином я все систематизую. Усе відбувається на приватному досвіді та приватних історіях. Це особиста рефлексія на людей, які мене оточують», – поділився Ярослав.

 

 

Ідея влаштувати спільну виставку з Габріелом Буцелою належала саме йому. Він зізнався, що Габріел – дуже важливий художник для нього. Аби реалізувати виставку, Ярослав приїздив до Габріела в Ужгород, де художники за кавою вели довгі розмови про майбутню виставку – часом вступаючи в конфронтацію, часом доходячи згоди.  Зрештою, ідея експозиції побудована лише на тому, що двом таким різним митцям стало цікаво попрацювати разом. Попрацювати і зіштовхнути дві монополії.

 

 

Інша правда, інший погляд на виставку та інший творчий підхід у Габріеля Буцели. Пропозиція зробити спільну експозицію стала для художника рятівним колом, єдиним способом вийти з важкого стану, в який його увігнали події, що охопили суспільство останнім часом. І тоді він знову повернувся до творчості. У виставку ввійшли як старі, так і найсвіжіші роботи Буцели. На них митець не накладає складні концепції, розповідаючи про свою творчість просто та відверто:

 

«Своїми роботами я хочу показати, що живу та чимось обмінююся з людьми. Якщо для когось моя діяльність є цікавою, тоді це виправдовує її. Не можу сказати, що ці роботи я створював для людей, аби донести якусь ідею. Ні. Це моя егоїстична витівка. Жити і розважатися через мистецтво».

 

Хоча Габріель і наголосив, що це не вся правда.

 

 

Побачити суть монополії на правду обох художників можна в арт-центрі Closer до 22 травня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усі фото з виставки «Монополія на правду» – автора