9 жовтня в арт-центрі Я Галерея відкрилась нова виставка «Мінотавр-квест» – проект Олександра Короля, художника з Дніпропетровська. Працюючи в експромтно-експресивній манері, Олександр Король вдається до психологізації відомого міфу про критського Мінотавра, що відкриває вхід у лабіринт та залучає глядача до гри з самим собою. Катерина Носко та Олена Єгорушкіна зустрілися з художником і поговорили про сенси проекту, художні експерименти та сприйняття глядача.

 

«Мінотавр-квест»  – це Ваш други й персональний проект в арт-центрі Павла Гудімова Я Галерея в Києві. Його назва передбачає певне змагання, а тому –  і переможця?

Переможця не передбачалось. Але передбачався головний персонаж, яким є сам глядач. Під час перегляду виставки він повинен пройти шлях від картини до картини. Це і є квест. Він може знайти для себе якісь нові враження, емоції. Принаймні, я сподіваюся на це. Що ж до перемоги, то, швидше за все, це перемога глядача над своїм уявленням про мистецтво. 

 

Наскільки тісний  зв'язок Вашого проекту з персонажем стародавнього критського міфу про Мінотавра?

Особливої прив'язки до міфології немає. У моєму проекті Мінотавр – це просто персонаж, який об'єднує всю виставку, всі роботи. І Мінотавр – це темна сторона, яка є в кожній з робіт – як і в самому глядачі. Що глядач побачить, те й буде Мінотавром, або навпаки, Аріадною.

 

Олександр Король, PEOPLE, 2013, полотно, акрил, маркер, ксерокс

 

Ви маєте на увазі інсталяцію?

Так, це образ Аріадни, її втілення. Усі ці клубочки символізують ідеї, які рухають людьми. Тобто ідеї, які змушують людину щось робити, шукати і прагнути кращого. Цей рух передають стрічки: вони переходять на стіни, ведуть до виходу, і символізують задум всього проекту. Адже кожна ідея переходить у щось матеріальне. Але при цьому жодна нитка не є правильною або, навпаки, неправильною. Це просто вибір. Тож чи буде лабіринт пройдено – залежить тільки від глядача.

 

Тобто існує певна схема, яка скеровує глядача, веде його проектом за певним маршрутом?

Ні, схеми немає, бо роботи створювалися протягом декількох років та не задумувались як єдина цілісна серія. Однак є центральний елемент – інсталяція Аріадни. Хоча вона дуже умовна, тому що дає лише поштовх глядачу та його уяві. 

 

 

Тобто у кожного свій особистий лабіринт?

Можна сказати й так. У голові людини багато закутків. Аби не загубитися, їй необхідно вибрати чітку мету. Коли ж людина ще не визначилась, або перед нею стоїть проблема вибору, тоді в її голові багато заплутаних шляхів. Та щойно у неї з'являється уявлення в якому напрямку рухатися далі – це відчуття зникає. 

 

 

Олександр Король, BLINDNESS, 2014, полотно, акрил, спрей, маркер

 

Деякі герої Ваших робіт схожі на мультиплікаційних персонажів. 

 

Мої герої скоріше не мультяшні, а карикатурні, гротескні.

 

А інколи й лячні. Є теорія, що люди зображують те, чого бояться.

Цілком може бути. Моя творчість – це величезне поле діяльності для психологів. Страшно навіть уявити, що вони знайдуть. 

 

Також Ви працюєте з символами. Ваше трактування, наприклад, черепа, якось відрізняється від традиційного?

У різних роботах череп може означати різні речі. Наприклад, в одній – це символ смерті, а в іншій – просто зображення людини. Такі традиційні символи завжди актуальні. Але кожен художник завжди вкладає в них свої смисли.

 

У роботі «Exit» Ви переносите біблійний сюжет втечі Марії в Єгипет в урбаністичний простір. Це втеча від самого міста?

Однозначно. Якщо людина кудись тікає – значить, їй в цьому міці некомфортно, щось її не влаштовує, і вона шукає чогось кращого. Цю ідею підкреслюють пацюки – відразливі, негативні персонажі, які переслідують героїв.

 

Олександр Король, НАТЮРМОРТ, 2014, полотно, папір, акрил, спрей

 

Чи пов’язана ця втеча із розчаруванням і в самому суспільстві?

Частково так. Але, як художник, я розумію, що суспільство таке, яке воно є. Звичайно, усюди є недоліки, які хочеться виправити, виключити. Тому я дотримуюся принципу: якщо можеш – зроби краще. 

 

У Ваших роботах є певна хаотичність та експресія. Чи пов'язано це з тим, що Ви працюєте в дитячій художній школі?

Можливо, але непрямо. Навіть якби хотів, я не міг би малювати як діти. Хоча б через вік та свої академічні знання. У дітей завжди виходить набагато жвавіше і цікавіше. Зазвичай, дитина чітко знає, що намалює. І це завжди сюрприз. Ти знаєш, що вона має зобразити, але не знаєш, як вона це зробить. Я ж працюю із заданою темою. У мене є тема, ключові елементи і центральний персонаж, а далі вже йде імпровізація. На початку роботи я не завжди впевнений у тому, що буде далі. Я не знаю заздалегідь, як закінчу роботу, чи зміню в ній щось, чи ні.

 

Хаотичність композиції була притаманна роботам деяких художників Північного Відродження, наприклад, Брейгелю та Босху. Вони якось вплинули на Вашу творчість?

Мені цікаво вивчати традиції, переосмислювати їх по-новому, експериментувати. Захоплюють мене, звичайно, і старі майстри. Босх мені дійсно дуже близький, але не по стилістиці, а ідейно, адже я працюю з сенсами.

 

Однак Ви експериментуєте також і з технікою?

 

Звичайно. Я використовую різні техніки та матеріали. Вони підтримують, доповнюють одне одного. В результаті виходять нашарування, начебто працює не один автор. До того ж, декілька технік завжди по-іншому розкривають сюжет і впливають на глядача. Якщо малювати тільки фарбами, то, можливо, немає сенсу взагалі це робити, адже я ставлюся до фарб не як живописець, у мене немає складних сумішей. Але мені подобається сам процес поєднання різних матеріалів. 

 

Олександр Король, MANAGER, 2013, полотно, акрил, спрей

 

Останні події в Україні - Революція, війна - якимось чином відбилися у Вашій творчості?

Після цих подій мені почали говорити, що я роблю актуальні речі. Наприклад, мішені на папері з цього проекту я зробив ще в листопаді минулого року. А місяць тому повернувся до них і домалював.

 

Яким Ви уявляєте свого глядача? Кому адресовані Ваші роботи?

Абсолютно кожному. Як показав досвід, мої роботи можуть сподобатися абсолютно різним людям, не зважаючи на вік чи становище. Не тільки підготовлена ​​публіка позитивно реагує на картини. Виявляється, вони цікаві й дітям. Що стосується проекту «Мінотавр-квест», то в цілому всі роботи вийшли досить насиченими. Можливо, вони навіть тиснутимуть на глядача. Але це залежить від нього самого.

 

Олександр Король народився у 1974 році, живе і працює в Дніпропетровську. Закінчив Дніпропетровське художнє училище ім. Є. В. Вучетича та Українську Академію друкарства у Львові. Викладає у дитячій художній школі. Працює з графікою, живописом, інсталяцією. Виставкова діяльність художника розпочалась у 2002 року.