19 січня Президент підписав указ № 24/2015, згідно з яким було затверджено новий склад Ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал». До ради увійшла велика кількість відомих та успішних діячів культури, серед яких: художники, куратори, режисери та музейники. Нам стало цікаво, що думають про своє призначення та нові обов’язки члени Ради? І чи справді ця Рада буде виконувати реальні функції, чи, можливо, це лише формальне утворення, яке не впливатиме на діяльність культурного закладу?

 

Адже, як відомо, Раду з питань розвитку Мистецького арсеналу було створено ще у квітні 2011 року. Тоді вона мала двох співголів: Віктора Ющенка – 3-го Президента України та Михайла Кулиняка, тодішнього міністра культури. Загалом Рада складалася з 21-го члена, більшість із них були чиновники, директори та голови державних інституцій (музеїв, фондів, інститутів, спілок). Майже 4 роки цей консультативно-дорадчий орган виконував лише формальну функцію. А в указі, яким він був створений, йшлося лише про таке завдання Ради, як підготовка та подання пропозицій Президентові щодо розвитку закладу.

 

 

 

 

Тепер, як мінімум на папері, ситуація виглядає оптимістичнішою: прописані завдання та права Ради, а також механізм, за яким вона може реалізовувати покладені на неї завдання. Та є і свої "але". По-перше, 23 члени Ради (усього їх 31) в указі зазначені з поміткою «за згодою», але значна частина цих людей дізналися про свою безпосередню причетність до Ради лише після того, як Президент підписав відповідний указ: хтось від знайомих, хтось із фейсбуку. Дехто із членів поставився до цього цілком спокійно, а когось така організація обурила. 

 

Художник Олександр Ройтбурд вважає невиправданою кількість чиновників у списку Ради з питань розвитку Мистецького арсеналу, та водночас бачить тих, хто може зрозуміти про що йде мова, згенерувати і сформулювати хороші ідеї для розвитку. Художникові хотілося б, аби Арсенал став базовим майданчиком модернізації української культури, не обтяжений мертвими функціями Мінкульту, які не дають розвивати ту культурну стратегію, яка потрібна країні сьогодні. З дивних організаційних моментів Олександр Ротйбурд відмітив те, що він досі не отримав сповіщення стосовно установчих зборів Ради, так само як і особистого повідомлення щодо свого призначення.

 

Олександр Ройтбурд

 

Художній керівник, директор приватного підприємства "Центр сучасного мистецтва "Дах" Влад Троїцький каже, що не може серйозно ставитися до цього призначення, адже ніхто йому не телефонував і нічого не узгоджував. Він не знає ані функцій цієї Ради, ані обов’язків, ані складу. Попри це Влад розуміє важливість цієї історії, сподівається, що все з’ясується, так як зрештою йому є що зробити для розвитку Арсеналу.

 

Влад Троїцький

 

Директор Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України та художник Віктор Сидоренко, який теж увійшов до складу Ради, зазначив, що Мистецький Арсенал є одним із небагатьох майданчиків в Україні, де експонується сучасне мистецтво. Саме тому важливо продовжити реконструкцію комплексу. Адже ще значна кількість території, яка б могла використовуватися з користю для мистецького життя, залишається не облаштованою.

 

Віктор Сидоренко

 

Анатолій Криволап, український художник, картини якого на світових аукціонах йдуть з-під молотка за десятки, а інколи і сотні тисяч доларів, бачить Мистецький Арсенал як центр сучасного мистецтва, де організовуватимуться виставки, присвячені різним напрямам мистецтва сьогодення. Анатолій зазначив: «Варто розширити спектр експонування українського сучасного мистецтва та більш точно визначити різновиди напрямів. До прикладу, потрібно робити проекти, присвячені лише інсталяції. Тоді буде легко визначити лідерів цього напряму, що є дуже важливим. Адже лідери завжди є певними маяками якості та рушійною силою у процесі розвитку».

 

Анатолій Криволап

 

Заступниця генерального директора музею Ханенків, Олена Живкова, першочерговим завданням Ради вважає чітке окреслення концепції Мистецького арсеналу. Вона, як музейник з 30-річним стажем, має намір професійно підійти до цього завдання. Олена Живкова зазначила, що кожна європейська столиця має свою систему музеїв. Така система повинна бути і в Києві, а Мистецький арсенал має займати у ній своє місце. Також, на думку пані Олени, варто визначитися із підпорядкуванням закладу. Адже Арсенал підпорядковується Адміністрації Президента, у той час як музеї та виставкові комплекси у нашій країні зазвичай перебувають під контролем Міністерства культури, або міського управління культури.

 

Олена Живкова

 

Арт-дилер та куратор Ігор Абрамович, пріоритетним вважає пошук інвестицій для розвитку Мистецького арсеналу. Культура як ідентифікуюча складова будь-якої нації повинна постійно розвиватися. На думку Ігоря, мистецтво – це той інструмент, за допомогою якого ми можемо показати світові, що ми окрема нація, окрема держава – Україна.

 

Ігор Абрамович

 

Керівник Міжнародного благодійного фонду ІЗОЛЯЦІЯ Любов Михайлова прокоментувала ситуацію так: «Кілька місяців назад з нами зв’язався представник Адміністрації Президента, внаслідок чього у нас відбулась зустріч в офісі ІЗОЛЯЦІЇ, в промзоні на Подолі. Це була цікава розмова про стан культури, а саме — про розвиток сучасного мистецтва. В цей час ІЗОЛЯЦІЯ готувалась до виставки в Парижі в Palais de Tokyo — одній із провідних інституцій сучасного мистецтва у Франції, яка є прикладом того, чи може і має стати Мистецький Арсенал. 

Мистецький Арсенал має зайняти провідну позицію в переосмисленні соціальних процесів, напрацювати механізми взаємодії із різними професійними середовищами, де культивуються ідеї та створюється культурний продукт, а також знайти адекватні форми взаємодії між усіма агентами культурного процесу. Цей проект — прояв амбіцій країни та її культурної спроможності. Це важливо для всіх нас. Через це я прийняла пропозицію увійти до складу Ради, хоча деталі та кандидатури інших учасників Ради мені були невідомі. Гадаю, якщо Рада зможе чітко сформулювати критерії місії та філософії Мистецького Арсеналу для коротоко- та довготривалої перспектив, то можна буде оголосити міжнародний відкритий конкурс на посаду керівника цієї інституції та розглядати програму реалізації поставлених завдань.

 

Любов Михайлова

 

Директор Мистецького Арсеналу Наталія Заболотна зазначила, що, незважаючи на те, що до минулого складу Ради з питань розвитку «Мистецького Арсеналу» входили окремі одіозні персони, в ній все ж було значно більше музейників і значно менше чиновників, ніж зараз. Пані Заболотна додала, що сказати, що минулий склад Ради з питань розвитку суттєво впливав на розвиток «Мистецького Арсеналу» було б перебільшенням. Адже вона за весь час збиралася двічі. Наталія важає, що головним її досягненням було затвердження концепції розвитку музейного комплексу, що була розроблена Науковою експертною радою при «Мистецькому Арсеналі», до складу якої входять такі авторитетні особистості як Мирослав Попович, Наталія Яковенко, Вікторія Сусак.

 

Наталія Заболотна

 

Щодо нового складу Ради, то колектив Мистецького Арсеналу дізнався про нього, мабуть як і більшість, із сайту Адміністрації Президента. Звісно, це викликло запитання щодо критеріїв, за якими формувався список членів Ради, але загалом директорка Мистецького Арсеналу налаштована на конструктивну співпрацю. Всі проекти останніх чотирьох років спрямовані на розвиток «Мистецького Арсеналу» як сучасного музейного та культурно-просвітницького центру. Те, що їх відвідало більше двох мільйонів глядачів свідчить, що команді МА вдалося утвердити значиму роль «Мистецького Арсеналу» у культурному житті країни. А міжнародні проекти рівня Київської бієнале сучасного мистецтва «ARSENALE», форуму «ART-KYIV-CONTEMPORARY», «Книжкового Арсеналу» сприяли утвердженню України в міжнародному культурно-мистецькому просторі. "Немає сумніву, що «Мистецький Арсенал» невдовзі стане величним музеєм з великим майбутнім – для цього потрібен лише мир в України та стратегічно мислячий політикум", - зазначає Наталія Заболотна.

 

Дати відповіді на більшість запитань могло б скликання установчої зустрічі членів Ради, про яке втім, станом на сьогодні не чув жоден з опитаних. Попри це очевидно, що частина нових членів Ради готова з ентузіазмом підійти до вдосконалення та розвитку роботи культурно-мистецького та музейного комплексу. Сподіватимемося, що фахівці, які спеціалізуються на різних аспектах культурного життя, складуть цілісну картину досконалого культурного закладу. Нехай щастить.