У ці вихідні завершився новий українсько-польський проект «Від спільного кореня». Фінальна експозиція стала результатом двотижневої резиденції, під час якої 14 українських художників, резидентів симпозіуму «Бірючий», жили і працювали в польському містечку Клементовіце поблизу Любліна на базі Комплексу шкіл агробізнесу ім. М. Ратая.

 

Аплікація Світлани Ратошнюк. Тут і далі – фото з проекту автора

 

Учасники працювали з концепцією арт-проекту «Від спільного кореня», заснованою на метафорі кореня як першооснови, базового складника будь-якої структури, поняття, що використовується в різних дисциплінах. Вона дотична до проблем освіти, історичного минулого та лінгвістичної спорідненості України та Польщі, складної соціальної та економічної реструктуризації, актуальної в світлі глобалізаційних процесів.

 

Колажі Нікіти Кравцова

 

Відкриття фінальної експозиції. Стріт-арт – Apl315

 

Work in progress. Станіслав Шумскі та Apl315. Директор школи Збіґнєв Турковський спостерігає

 

Нічний пейзаж Аліни Якубенко

 

«Саме на травматичних зламах, на болісних аспектах соціокультурних трансформацій відкривається простір для діяльності художника, чий інструментарій дозволяє знаходити орієнтири поза чіткими системними рамками. Культура подібна до рослини, що торує собі шлях крізь асфальт і бетон, попри несприятливі умови, труднощі та спротив, часто будучи небажаною і недоречною, прокладає альтернативні маршрути чи, принаймні, сприяє їх пошуку» – зазначає куратор проекту Наталія Маценко.

 

“Буряк” від Ксенії Гнилицької

 

Фрагмент фінальної експозиції “Від спільного кореня”

 

Мирослав Вайда біля власних робіт

 

Фотоколаж Анни Бекерської

 

Під час арт-резиденції учасники знайомилися з контекстом, збирали матеріал та інформацію, в процесі чого створювали живопис, графіку, фото і відео-роботи, інсталяції, монументальні розписи, міждисциплінарні проекти. Під час організованих екскурсій художники відвідали ряд локальних арт-інституцій – Центр зустрічі культур, галерею «Лабіринт», Люблінський центр культури, зустрілися з польськими митцями і кураторами, серед яких – Вальдемар Татарчук, Анна Наврот, Ірена Наврот-Тжчинська, Ян Грика та ін. Також у рамках резиденції відбулася колаборація між стріт-артистом Apl315 та польським стріт-артистом і медіа-художником Станіславом Шумскі.

 

Юрій Єфанов. “Для уроків ботаніки і зоології”. Диптих

 

Екскурсія до Любліна. Поблизу Центру зустрічі культур

 

Відкриття виставки. Збіґнєв Турковський, Геннадій Козуб, Наталія Маценко, Владислав Зварич

 

Фрагмент фінальної експозиції “Від спільного кореня”

 

В рамках проекту Назар Білик створив декілька site-specific інсталяцій, присвячених пам’яті та історії. Мирослав Вайда – серію живописних абстракцій, інспірованих природною стихією та творами старих майстрів, а також інсталяцію на тему культурних цінностей. Стас Волязловський виготовив панно «Дружба народів» про взаємини Польщі та України в європейському контексті та «стінгазету», присвячену Смоленській авіакатастрофі. Місцеві краєвиди і аграрний контекст разом із темою «спільного» апропріювали Ксенія Гнилицька та Аліна Якубенко, які, окрім персональних живописних робіт, створили спільний триптих, поділяючи полотна на дві половини і працюючи за принципом «побачення всліпу». Анна Бекерська створила фотоколаж, присвячений еміграції в пошуках «кращого життя» та очікуванню майбутнього в невідомості. Теми еміграції, а разом з тим освіти і естетики пострадянського прикордоння, також торкнулася в своїх аплікаціях і фото Світлана Ратошнюк. До ідеологічного радянського спадку звернувся Олекісй Сай в агітаційних транспарантах, переповнених вербальним  змістом аж до його повної втрати. Закентій Горобйов співставив латиницю і кирилицю в монументальній польсько-українській шрифтовій композиції. Іронічні колажі та аплікації на тему «спільного коріння» створили Нікіта та Каміль Кравцови. Спорідненість природи двох країн через мову наочного шкільного плакату продемонстрував Юрій Єфанов, котрий також оживив закинуту будівлю зі старим роялем своєю звуковою інсталяцією. Проблему спекуляції  та пропаганди в історичній освіті висвітлив у своїй дослідниціькій медіа-інсталяції Антон Лапов. Apl315 створив дві масштабні стріт-арт роботи на території школи, одну з яких – у співпраці з вищезгаданим польським колегою Станіславом Шумскі.

 

Стас Волязловський. Панно “Дружба народів”

 

Фінал проекту. Учасники, організатори та гості на тлі роботи Закентія Горобйова

 

Назар Білик. “Сторінки з фотоальбому”

 

Частина робіт, створених в рамках проекту «Від спільного кореня», буде експонована в одному з виставкових просторів Києва.

 

Про Фонд Спілки Поляків міста Києва

 

Вже другий рік поспіль триває програма навчання дітей з України у польських навчальних закладах, основною метою якої є забезпечення культурного обміну, зміцнення і розвиток дружніх відносин між дітьми та молоддю обох країн. Заради цього Фонд здійснює численні заходи, покликані підвищити інтерес молоді до українських та польських традицій, їх збереження та популяризації класичної і сучасної української культури в Польщі та польської культури в Україні. Цього року Фонд, спільно з Комплексом шкіл агробізнесу ім. М. Ратая, розпочинає черговий проект: створення на базі Школи в м. Клементовіце міжнаціональної діалогової платформи з метою обміну досвідом у сфері освіти (в т. ч. щодо створення умов для розвитку креативного мислення й толерантного світогляду в середній освіті).

 

Про Міжнародний Симпозіум сучасного мистецтва «Бірючий»

 

Наймасштабніша та одна з перших українських арт-резиденцій, яка протягом останніх кількох років активно займається децентралізацією в українському культурному просторі та налагодженням міжнародної комунікації, популяризацією українського мистецтва не лише в регіонах, але й за кордоном. За цей час у резиденції крім українських художників взяли участь автори з Італії, Росії, Нідерландів, Австрії, Чехії, Німеччини, Британії, США. Діяльність проекту нині не обмежується перебуванням і роботою художників на о. Бірючий, виставками й каталогами. За останні кілька років на рахунку «Бірючого» з'явився проект обміну резидентами з італійською програмою RESO та інтервенція до промислового містечка Іршанськ у Житомирській області.  Наступний крок здійснено в напрямку Польщі – близького сусіда, держави, з якою Україна має тісні зв'язки та тривалу історію комунікації у сфері культури.