Юрій Мусатов – талановитий кераміст, експерименти якого існують як в галереях, так і поза мистецьким простором. У його роботах простежується прагнення до переосмислення авангарду, виявлення архаїчної сутності, нових конструктивних, пластичних і кольорових якостей. Постійна авторка ART UKRAINE Роксана Рублевська розпитала митця про новий персональний проект, художньо-технологічні тонкощі та плідну співпрацю з фондом Sky Art Foundation.  

Як ви відкрили в собі любов до кераміки?

З дитинства глина була моїм захопленням. Пізніше я усвідомив, що саме в ньому і є відповідь на запитання, чим я хочу займатися впродовж свого життя. Далі була класична художня освіта: училище мистецтв і культури в Сумах, де відбулося моє перше знайомство з професійною керамікою, та академія мистецтв у Львові.

 

Чи використовували ви в своїх ранніх роботах мотив народного фольклору? На мій погляд, він є найпопулярнішим у кераміці.

Використовував, щоправда, лише одного разу. Під час навчання в академії в нас було завдання створити гуцульські кахлі з тематичними орнаментами. Техніка гуцульської кераміки відрізняється довершеністю та сюжетами з народного фольклору. Цей досвід мені здався дуже цікавим. Можливо, я повернуся до нього в майбутньому.

 

Юрій Мусатов. Cloud online. Recovery. 2014 

 

У вашій кераміці помітний вплив дизайну та мінімалізму. Чим це обумовлено?

Так, абсолютно погоджуюся. Певно, на мене сильно вплинула сумська школа. Завдяки Наталії Кохан, що викладала в нас «Основи композиції», ми малювали багато ескізів, шукаючи ідеальний варіант вирішення. Так я навчився робити естетичні речі і продумувати їх до дрібниць, відкидаючи зайві елементи. Моя кераміка використовується в інтер’єрі, я співпрацюю зі студіями авторського дизайну, паралельно створюючи монументальні скульптури з глини. Звісно, це складніше, але мені подобається експериментувати з великогабаритними об’єктами.

 

Складність створення монументальних скульптур полягає в тому, що глина не є міцним матеріалом?

Ні, просто не завжди легко знайти велику піч. З приводу міцності, то глина легко витримує високі та низькі температури. Якщо її добре спекти, вона може простояти і сотню років. Головне, аби не було охочих її знищити.

 

Які стилістичні риси і художньо-технологічні проблеми відрізняють вашу кераміку?

Щодо стилів, то це елементи мінімалізму, абстракціонізму, конструктивізму і навіть модерну. Мені подобається створювати речі, складні й водночас прості, за формою і за змістом. Я намагаюся вирішити головну художньо-технологічну проблему, показати нові можливості кераміки. Пояснити глядачу, що це не просто глина, а витвір з колосальною енергією, яка вивільнюється в результаті потрапляння суб’єкта в її поле. Колеги часто запитують, як саме я роблю свої кольорові ефекти і які поливи змішую. А потім дуже дивуються, коли дізнаються, що моя авторська техніка побудована на використанні зовсім інших матеріалів, ніж вони собі уявляли.

 

Юрій Мусатов. Asteroid Y 

 

Чи хотілося б вам спробувати створити монументальну скульптуру з бронзи чи мармуру?

Я мав досвід з бронзою і вона здалася мені мертвою. Коли ти працюєш з глиною, то залишаєш відбитки своєї енергії на ній. Робота з бронзою передбачає участь багатьох людей і авторське послання перестає належати тільки тобі.

 

Деякі видатні митці 20 століття, відхилившись від живопису, починали творчі пошуки в кераміці (Пікассо, Леже). Чи трапляється бажання піти з кераміки у живопис?

Інколи. Я хотів займатися живописом і деякий час створював його паралельно з керамікою. Навіть брав участь у симпозіумі, проте зараз робота з глиною займає цілий день і часу на малювання просто не вистачає. Буває, що я роблю живопис на кераміці, експериментуючи з кольоровими поливами.

 

Як виник ваш новий проект "My Mountain", який скоро представить глядачам  Sky Art Foundation ?

Я намагаюся створювати речі, які б розкривали мій внутрішній світ. Персональний проект "My Mountain" буде представлений 36 об’єктами у вигляді символічних гір, кожна з яких означає прожитий рік. Вершини – наші успіхи, підніжжя – сумніви і кропітка праця на перспективу. Вони, як і наші роки, всі різні: великі й малі, чорні й кольорові. Тема дуже глибока і особиста, але я прийшов до того, що форма має бути простою і невимушеною. Глядач зможе уявити себе у літаку, звідки він бачить гори, оповиті хмарами. Людина завжди підноситься над всіма випробуваннями, коли дивиться на своє життя з позиції прожитих років.

 

Юрій Мусатов. Cloud online. Evolution IІ 

 

Чи дозволяєте ви торкатися власних робіт?

Так, звісно, в цьому і є сенс. Глядачу близька кераміка саме тому, що до неї можна доторкнутися, відчувши енергію художника.

 

В спробах віднайти нову техніку, чи може кераміст почати нехтувати формальними вимогами і які наслідки це буде мати?

Є основний алгоритм дій. Якщо кераміст його порушить, результат може бути, м’яко кажучи, незадовільним. Проте найцікавіше, коли людина, яка ніколи не працювала з керамікою, починає експериментувати. Результати шокують навіть досвідчених професіоналів, адже початківці не знають обмежень і тому створюють шедеври.

 

Чи використовуєте ви форми, аби отримати ідеальну річ?

Майже всі мої твори – ручної роботи, кожен з яких в єдиному екземплярі, тому ви ніколи не побачите двох однакових фігур, якщо не стоїть така ціль.

 

Які тенденції в сучасній українській кераміці ви помічаєте?

Мої колеги почали більше експериментувати і при чому дуже сміливо. Вони шукають нові техніки і можливості. Безумовно, за цим приємно спостерігати.

 

Скільки часу займає виготовлення однієї роботи?

Одну невелику фігуру я можу зліпити за день, проте її потрібно ще висушити, випалити, покрити ангобом чи поливою, випаливши знову декілька разів. Отже, щоб побачити те, що прикрашає  інтер’єр чи галерейний простір, потрібно від одного до кількох тижнів. Тому я завжди працюю паралельно над іншими роботами, аби не гаяти часу.

 

Юрій Мусатов. Soft  cloud 

 

Популярності набуває синтез декоративної кераміки з іншими матеріалами (текстилем, склом, деревом), що дозволяє значно розширити творчу палітру сучасних художників. Як ці поєднання впливають на кераміку, на ваш погляд?

Основною умовою багатьох міжнародних бієнале є те, щоб робота на 60% була керамічною. Інші 40% може складати бетон, метал, дерево, скло, пластик. В Україні переважає дріт і тканина, але мені здається, що це робить кераміку більш примітивною. В майбутньому я також планую поєднувати глину, щоправда, зі склом і бетоном.

 

Відколи і чому співпрацюєте саме з фондом Sky Art Foundation ?

З 2014 року я співпрацюю зі Sky Art Foundation, ціллю якого є підтримка і розвиток нового покоління українських митців, в тому числі і керамістів. Вони намагаються позитивно впливати на ринок професійної кераміки. Фонд допомагає мені з майстернею, організацією виставок, матеріалами, продажами. Розумієте, все можна робити і самому, але навіщо? Якщо я буду відповідати на дзвінки, шукати колекціонерів, роз’яснювати концепції, в мене не залишиться часу на творчість. Найкраще, що може дати галерист – свободу і повагу до моєї праці, у цьому Sky Art Foundation мене розуміє.

 

Що на ринку сучасної української кераміки продається найкраще?

Кераміка продається складно, проте все ж таки продається. Великим попитом користується саме посуд, адже це те, що може дозволити собі майже кожен. В студентські роки в мене був досвід створення порцелянового посуду. У ті часи я, можна сказати, жив на фарфорових заводах. До речі, найближчим часом маю плани повернутися до виготовлення посуду. Сподіваюся, багаж знань та ідей за ці роки тільки збільшився.  

 

Як саме ви потрапляєте на симпозіуми кераміки? Чим це корисно?В яких подіях плануєте брати участь найближчим часом?

Всюди по-різному. На симпозіумі в Опішні потрібно подати ескіз проекту, який ти хочеш  втілити. На інших – заповнити форму, відправивши CV та фото своїх робіт. Симпозіуми – це спілкування, отримання нових вражень, досвіду. Найближчим часом мої роботи можна буде побачити в Києві на фестивалі «ЦеГлина» та на виставці нефігуративної скульптури Corpusculum. Пізніше – в Опішні на першій національній бієнале сучасної кераміки та на симпозіумі. Також я створюю роботи для трієнале в Угорщині, бієнале в Румунії та Іспанії. Окрім того, якщо в листопаді будете в Португалії, обов’язково заїдьте в Авейро, де буде представлена моя робота на Міжнародній бієнале кераміки. У серпні буду працювати на міжнародному симпозіумі кераміки в Кечкеметі, а у вересні відправляюся на чотирьохмісячну резиденцію до Кореї в Clayarch Gimhae Museum. Відчуваю, що друга половина 2017 року стане переломною в моєму житті.