Протягом 20-22 квітня в Кінотеатрі “Ліра” в рамках #KISFF2017 відбудуться покази авангардного кіно, ретроспективи фінського медіа-арту 1965-2006 років. Далі про те, чого чекати від події.

 

Київський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів цього року представить насичену програму, до якої увійде понад 300 стрічок. Серед них знову знайшлося місце для кіно з особливим статусом —“авангард”. Експериментальне кіно буде представлено добіркою сучасних фільмів про зв’язок із первісним/корінням під назвою Roots Avantgarde Roots, кінодослідженням Хізер Тревік La La Lavantgarde про місця людини в мегаполісі, ретроспективою фінського медіа-арту від AV-arkki (Центру дистрибуції фінського медіа-арту).  

 

Усі зображення надано організаторами

 

Оригінальна назва програми кураторки Хізер Тревік La La Lavantgarde, звучала як Beneath the Myth (Поза міфом). В Україні її показ стане другим в світі після прем'єри в Ванкувері в Iris Film Collective. В селекцію ввійшли роботи знаних в авангардних кіно-колах авторів, таких як Лора Крейнінґ, Шарлотт Прайс, Елі Піплз, Майк Столц. Їх імена тісно пов'язані з діяльністю, навчанням і викладанням в Інституті CalArts та Echo Park Film Center.

 

Кіно, яке існує в паралельній реальності з Голлівудом, цілком можливо черпає натхнення і знаходить сенс в боротьбі з дикою макабричністю комерційного конвеєру, епіцентру світової лицемірності, яким є Каліфорнія. Парадоксально але ці експериментальні короткометражки сьогодні найкраще відтворюють сюрреалізм дійсності, протиставляють міфічність штучних декорацій прямій репрезентації вуличного хаосу, несуть дух нуару міста проданих душ — Лос-Анджелеса.

 

“Ла Ла Ленд” мав би бути саме про цих DIY художників, для яких основним матеріалом роботи є плівка формату 16 мм. Однак, прилизана оскарівська казка лише цинічно прикривається історією митців, спокушених робити те, що подобається всім, замість творити своє. Безголосі співи про “мрії”, “пристрасть”, “почуття” виглядають насмішкою, лунаючи з уст знаменитостей-кривляк, які ніколи не робили і не зроблять нічого радикально нового в мистецтві, покірно служачи системі безликих франшиз і безкінечних цитат.

 

 

Але і в світі сучасного кіно-авангарду не всі святі, перетворюючи потрохи і це незалежне середовище на все більш ексклюзивну зону, поділену для своїх і чужих. Тоді, коли залишаєшся наодинці з собою, примусово чи самовільно виключаючи себе зі спільнот, то погляд стає зверненим всередину себе і свого коріння в прагненні наново віднайти власну сутність. В програмі Roots Avantgarde Roots представлені нові роботи Скай Хопінки, представника індіанського племені Хо-Чанк і дослідника мов корінних народів, іспанця Лоіса Патіньйо про усамітнення в марокканській пустелі, яке веде до деперсоналізації і духовного екстазу завдяки медитативній концентрації, хореографічний фільм-поема Стефано Канапи, знятий на середземноморському узбережжі, фільм індійця Прантіка Басу, що резонує з філософією Самкх'ї, де дуалістична система Всесвіту Пуруша і Пракріті вказують відповідно на свідомість і природу у всіх її аспектах. Тим, що єднає ці на перший погляд дуже різні стрічки, є відмова від особистості на користь силам природи, які здатні створити нові образи, надихнувши маленьку людину на рефлексії, що, врешті решт, і стануть мистецтвом.

 

 

Ретроспектива фінського медіа-арту повертає нас від ландшафтів, де людина є лише об'єктом і ні на що не впливає, до виміру, повністю контрольованого нами, тобто побуту. Якщо режисери програми Roots Avantgarde Roots безпосередньо закарбовують образи, що говорять самі за себе, то 40 років фінських експериментів показують вмілу маніпуляцію візуальними і звуковими засобами для того, щоб з ракурсу абсурдності подивитися на людей, які є заручниками своїх тимчасових бажань і оманливих цінностей, що женуться за ефемерним щастям і реалізацією пригніченого его. Знайома рутина і навіть політичні новини знаходять нове дихання в руках іронічних фінів у добірці від Центру дистрибуції фінського медіа-арту AV-arkki, що існує ще з 1989 року і має в своїх фондах роботи понад 200 митців.