В листуванні з митцем, ART UKRAINE запитав Басіма, як свідка та учасника Арабської Весни, чи вплинули революційні процеси на мистецтво та культуру, чи були мистецькі процеси передтечею революції та яким чином розвивається культура на тлі пост-революційнї економічної кризи; а також, які побажання він має для тих, хто бере участь у нинішньому протестному русі в Україні.

Любий ART UKRAINE,

Цей тиждень став третьою річницею Арабської Весни, і ніхто в своїх найстрашніших снах не міг уявити, що в Єгипті справа набере таких жахітливих обертів. Країна знову стає під знамена військового фашизму. 

Я намагатимуся говорити лаконічно і по суті, зазначене нижче є моїм особистим переконанням.

Неважливо, що відбувається в мистецьких практиках перед революцією, тому що в країнах третього світу, де люди досягають стану відчаю, в якому тисячами гинуть за найменші зміни, ніхто не думає про мистецтво. Мистецтво - це мова, що є доступною лише для митців та їхніх друзів. Засобами мистецтва в такому випадку можна передати не так багато.

Стосовно впливу революції на мистецькі практики - що ж, деякі художники створили роботи, беспосередньо адресовані революції; хтось зробив більш тонкі роботи, хтось свідомо вирішив уникати цієї теми. Але знову ж таки, все це не має значення, коли люди, ходячи по колу, помирають три роки поспіль і все одно не отримують базових прав.

Так, з часів революції в Єгипті та з її значним впливом змінилася музика: нові гурти, тексти, аудиторія. Це, на мою думку, мало позитивний вплив на культуру. В певному сенсі, нові пісні дали життя революції, коли здавалося, що все дуже погано.

Єдине, що я порадив би будь-кому, хто зараз бореться за щось в Києві, це зрозуміти, що революція вдасться тільки тоді, коли вона відбудеться знизу вгору, а не згори вниз і, безумовно, не з середини. У вас все вийде, тільки якщо маси, які мають невідкладні нагальні потреби будуть на вашому боці. І якщо ви зможете домогтися успіху в тому, за що боретеся,- не залишайте Майдан, доки не побачите ці зміни, реалізовані в дії. Передчасна оманлива перемога є найбільшим ворогом революції.

Якщо зазнаєте поразки - не втрачайте надії навіть у найтемніші часи. Ніколи не недооцінюйте себе або силу неочікуваного.

Сподіваюся, це допоможе.

Мої найкращі побажання,

Басім

 

Басім Маґді. Молись за мене. 2009р., постер. Fondazione Teseco Per l'Arte, Pisa

 

 Басім Маґді. Передчуття цілеспрямовано марного майбутнього стає повсякденною рутиною. (Із серії "Кожен маленький жест", 2012-триває)

This week is the 3rd anniversary of the revolution and no one in their wildest dreams thought things would take such a nightmarish turn. The country is once again embracing military fascism. 

I'll try to be brief but to the point, the following is my personal conviction:It doesn't matter what happens in art practices before a revolution because in third world countries where people reach a point of desperation to die in the thousands for any amount of change, no one really cares about art. It is a language that is only accessible to artists and their friends. Not much can be communicated through art beyond that point. Regarding the impact of the revolution on art practices, well, some artists made work that very directly addressed the revolution, some made more subtle work and some made a conscious decision to not address it. Again, it really doesn't matter when people have been dying for 3 years while running in circles and still the basic rights are not accomplished. 

Yes, music changed a lot since the revolution and has been heavily influenced by it, new bands, new lyrics, new audience. This in my opinion has been the one positive impact on culture. At several points, new songs gave life to the revolution when things seemed dark. 

The one thing I would say to anyone fighting for anything in Kiev right now is understand that revolutions only succeed if they happen from the bottom up, not the top down and definitely not from the middle. You will only succeed if the masses who have more urgent needs are on your side. And if you do succeed in getting what you're fighting for, do not leave the maidan until you see those changes implemented on the ground. Premature false victory is a revolution's biggest enemy. 

If you fail don't lose hope and keep fighting even in the darkest of time. Never underestimate yourselves or the power of the unexpected.

I hope this helps.

all my best,

basim

Басім Маґді  народився в 1977 році в м. Асьют, Єгипет. Живе і працює в Каїрі. Маґді навчався в 1996-2000 рр. на факультеті образотворчого мистецтва в Helwan University, Каїр. Його роботи були представлені на багатьох міжнародних групових виставках, серед яких «Одного разу ми будемо сяяти, як зірки» (One Day We Will Shine like the Stars), Kunsthalle Wien, і «Recontres Internationales», Centre Pompidou, Париж (обидві 2011), «La Triennale», Palais de Tokyo, Париж, і «Transmediale», Haus der Kulturen der Welt, Берлін (обидві 2012). Був номінантом на премію Future Generation Art Prize (PinchukArtCentre, 2012)

 

Ілюстрації до тексту - ART UKRAINE з персонального сайту художника