Сьогодні на вулиці Богдана Хмельницького відбулася акція встановлення меморіальної дошки російським діячам культури. Як не дивно, усі артисти кіно та естради, а також режисери, імена яких увіковічені на дошці, живі, цілі та неушкоджені. Проте попрощатися з ними українські активісти Майдану вирішили вже зараз.

 

Активісти Майдану вирішили встановити "меморіальну дошку" культурним  діячам РФ, які підтримали Путіна. Фото Максима Яновського

Вже третій день українськими медіа шириться перманентне обурення та розчарування, яке умовно можна сформулювати такими словами: “Безруков, як же він насмілився!”. Річ у тому, що у вівторок, 11 березня, 85 російських діячів культури підписалися під колективним зверненням до російської громадськості «Діячі культури Росії — на підтримку позиції Президента по Україні та Криму». 

Серед тих, хто підписався були відомі ще з радянських часів артисти кіно та естради: Михайло Боярський, Генадій Хазанов, Лев Лещенко та інші. Але чомусь невдоволення української спільноти сублімувалося на Безрукові. Можливо, через те, що той іще зовсім нещодавно став героєм усіх пабліків Євромайдану, написавши у своєму твітері: "Тяжело смотреть Олимпиаду и делать вид, что ничего не происходит. Ведь в Киеве гибнут люди… поэтому воздержусь пока от положительных твитов." 

Першою на лист діячів культури РФ відреагувала Палата культури Грузії та  прийняла рішення скасувати заплановані на травень гастролі театру Сергія Безрукова в Тбілісі.

Акція “Прощання з совком” стала відповіддю громадян міста Києва культурним діячам РФ на їхній лист підтримки політики В.В. Путіна стосовно України. Подія мала відбутися біля Театру російської драми ім. Лесі Українки - саме туди частіше за все приїжджають на гастролі російські артисти з числа тих, хто підписався. Але, оскільки псування фасаду будівлі театру було б цілком закономірно сприйняте як акт вандалізму, активісти вирушили у бік Майдану, де й знайшли відповідне  місце для дошки. Ним стала огорожа ЦУМа, де від перших днів Євромайдану з’явивилося гасло Травневої революції 1968 року “Забороняти заборонено” і яка вже давно стала стендом для “майданної” творчості.

Сама дошка виготовлена з пластику “під мармур”, її бутафорний вигляд підкреслює символічність цієї акції “прощання”. Тут мова не йде про  “чорний список” чи реальну загрозу для життя артистів на території України. Встановлення такої дошки - це заклик до українських громадян бути свідомими у виборі “контенту”. 

З радянских часів залишилася звичка сприймати не відфільтровуючи все, що йде з телевізійного простору, проте, на думку активістів, настав час розпрощатися із застарілими шляхами сприйняття інформації.  Зараз, коли на карту поставлено не тільки цілістність України, а і життя громадян, не можна толерувати позицію культурних діячів, які підтримують інтревенцію Володимира Путіна в Криму.

Претензії української громади є цілком виправданими, адже діячі культури повинні бути на крок попереду народу. Вони просто зобов’язані глибше та тонше розуміти будь-яку ситуацію, тим більше таку, що може призвести до культурного, політичного та соціального колапсу. Але, як бачимо, провідні діячі культури виявили, цитуючи актора театру та кіно Сергія Юрського, “жахливу неввічливість,  жахливе порушення не тільки правил пристойності, але й того, що створює деякий баланс у світі.. [...] якийсь несподіваний та жахливий прояв національного безкультур'я." 

“Прощання з совком” - це акція нагадування про необхідність свідомого ставлення до культурного простору, а також до того, ким і для чого він заповнений.

“Прощатися завжди боляче, особливо з тими, з ким пов'язане твоє минуле. Можливо, щось у ньому було спільним. Тепер ми точно розуміємо - майбутнє у нас різне. Нам дуже шкода. Багато хто з вас були нам глибоко симпатичні.Більше не ваші,Кияни.” - так про подію розповіли активісти. 

 

 

 

 

Ася Баздирєва