Сьогодні в Національному музеї Тараса Шевченка (НМТШ) відкривається виставка робіт незрячих художників, фотографів, дизайнерів «Зірки у темряві». 

 

Робота з людьми з обмеженими можливостями є важливою складовою соціально-культурної діяльності Національного музею Тараса Шевченка. Цього року тут започатковано проект «Музей без бар’єрів: від теорії до практики», покликаний зробити експозицію ближчою та доступнішою для відвідувачів з особливими потребами.

 

Виставка «Зірки у темряві» – це можливість познайомитися з творчістю незрячих людей, спробувати зрозуміти їхнє особливе почуття дійсності, а також подарувати можливість їм долучитись до тієї частини мистецького світу, яка раніше була їм недоступна.

 

Учасники виставки:

Киянка Ірина Бородюк – автор власної техніки виконання об’ємних картин з найрізноманітніших матеріалів. На її рахунку – 10 персональних виставок. Особливої уваги заслуговують її примітиви з циклу «Україна – любов моя», в якому зображені знайомі нам з народних пісень сцени з життя Галі та Іванка.

 

Юлія Демченко – художниця, яка в 15 років втратила зір через цукровий діабет. Завдяки гранту Фонда Леоніда Кучми вона повернулась до малювання і тепер на її виставках паралельно виставляються не тільки ранні твори, але й створенні в останні роки полотна. В НМТШ Юлія представляє цикл «Квіти». Малюючи на полотні ромашку, вона тримає центр пальцем, а вже довкола нього накладає мазки. Малювати таким чином надзвичайно складно, адже варто лише прибрати палець – і зображення втрачається.

 

Художниця-сюрреалістка Ольга Дурнєва з міста Жовті Води закінчила художню студію та навчалась на дизайнера, однак була змушена перервати учення через втрату зору. За чотири роки зробила понад сімсот ляльок за власною технологією. У виготовленні аксесуарів та одягу для ляльок їй допомагає ціла команда людей.

 

У Інни Лісової героїнею картин часто стає дівчинка з великими сумно-здивованими очима. Художниця втратила зір після народження сина, однак на той час вона вже була дипломованим художником-графіком, закінчивши Московський поліграфічний інститут. Сліпота змінила манеру письма, дала відступи від оригіналу, і в той же час подарувала неповторний стиль. Сьогодні киянка Інна Лісова не тільки відома художниця, але й – письменниця, почесний член Народної Академії творчості інвалідів, лауреат літературної премії ім.Ю. Долгорукого.

 

 

У Алли Лижник з Дніпропетровська внаслідок трагедії залишилось слабке периферійне бачення – менш ніж 1%. Однак вона не побоялась взяти до рук фотоапарат та стати позаштатним кореспондентом міської газети для інвалідів «Естафета». У 2008 році з успіхом пройшла її перша персональна виставка. Займатись цим незвичним, як для незрячої людини, видом мистецтва їй допомагають всі інші відчуття, крім зору. «Зосереджуючись на різноманітті звуків, контрасті світла, відчуттях форм і запахів, можна домогтися цілісної картинки. Свої напрацювання я сформувала в методику, користуючись якою, незрячі і малозрячі люди зможуть не тільки займатися цікавою справою, а й адаптуватися до самостійного життя в такому яскравому і прекрасному оточуючому нас Світі» – розповідає художниця Алла Лижник.

 

Конструктор-кораблебудівельник з Херсону Олександр Лавінюков рідко виходить з дому без фотоапарата, оскільки кожен вдалий кадр потребує великої кількості спроб. Фотографією займається з 1969 року; учасник енної кількості виставок. З 2004 року – член міського фотоклубу «Свіжий погляд». На виставці в НМТШ представлені роботи Олександра в стилі «ню».

 

Львівський художник Юрій Ломов, коли почав сліпнути, винайшов власну техніку, яку він назвав «квазіграфіка», коли картина пишеться за допомогою однієї лінії та крапок. Ще один талант Юрія Ломова – поетичний: в його творчому доробку три поетичні збірки.Своїми творами і прикладом власного життя ці митці доводять, що навіть із найтяжчих життєвих ситуацій є вихід. Мало того, для них це був шанс відкрити і розвинути нові грані свого таланту, аби продовжити повноцінну реалізацію в цьому світі.

 

Окрім того, відвідувачі музею зможуть ознайомитися з унікальною колекцією картин українського художника Сергія Поноченюка, адаптованих для тактильного перегляду. Ці роботи є складовою унікального мистецько-соціального арт-проекту «Inner-G». Вперше у світі команда молодих людей створила колекцію живопису, доступну для слабозорих та незрячих людей. Ціллю проекту є формування єдиного культурного простору, здатного за допомогою мистецтва об’єднувати інтереси зрячих і незрячих шанувальників мистецтва.

 

Переводячи живопис у дерево за допомогою різьби, художник пропонує кожному незрячому неповторну можливість – доторкнутися до зображення і відчути життєдайну енергетику дерева, прослухати аудіокоментар та сформувати власне незабутнє враження від побаченого.

 

На виставці також буде представлено проект «Культура на дотик», присвячений всесвітньо відомому академіку Ользі Скороходовій, педагогу, вченому-дефектологу, автору наукових та літературних робіт, виконаних за повної відсутності зору і слуху. Це інтерактивна екскурсія, під час якої можна оглянути експонати власними руками, навчитися писати шрифтом Брайля, попрацювати з художніми матеріалами наосліп, ознайомитися з експозицією за допомогою різних органів чуттів.

 

Роботи експонуватимуться в музеї до 7 грудня.