Виставка у Дніпрі поєднає сакральне та сучасне мистецтво

Арт-центр Я Галерея та Дніпропетровський художній музей запрошують на відкриття проекту "Гості", що відбудеться 11 березня о 17.00 у музеї на Шевченка, 21. "Гості" — кураторський проект Павла Гудімова, що розвиває діалог між сакральною народною скульптурою та сучасним мистецтвом. У виставці будуть представлені роботи сучасних авторів — Миколи Малишка, Альбіни Ялози та Ігоря Яновича, а також невідомих різьбярів.

 

Вознесіння, Альбіна Ялоза, 2014, полотно, мішана техніка

yagallery.com

 

Давним-давно, у місті Львові, в крамниці, де колись продавались гітари, зачинили відділ музичних інструментів і відкрили комісійний магазин, куди місцеві зносили старовинні та не дуже речі. Коли ж я зайшов туди за струнами, я був здивований відсутністю музики, але ще більше мене вразила сцена, яка потрапила мені на очі: у старовинному кріслі ХІХ століття стояв безкрилий ангел, який дивився на мене широко розплющеними очима. Я не зміг не купити його, і це стала перша дерев'яна скульптура в моїй майбутній колекції. 

 

Я помітив одну особливість: скульптури, зроблені народними майстрами або невеликими артілями (саме цей напрям мене цікавив найбільше), надзвичайно близькі до сучасної пластики. Такий стиль вже був властивий перехідному періоду в сучасному мистецтві, коли воно трансформувалось та деформувалось від реалістичного зображення до експресіоністської скульптури. Загалом, у народному мистецтві є багато прихованих речей, які перестрибують крізь час і зовсім інакше прочитуються в майбутньому. Як приклад, та ж сама косівська кераміка з жанровими сценами наближена до спрощеної графіки "Пікассо та компанії" середини ХХ століття.

 

Дерев'яна скульптура, Західна Україна, Автор невідомий, ХІХ‒початок ХХ століття, дерево

yagallery.com

 

Як куратор, я довго думав над тим, як мої знахідки в області сакральної скульптури можуть бути актуалізовані та наближені до сучасного глядача. Перший проект під назвою "Суміш. Мікс-музей", де я представив артефакти минувшини поряд із сучасним мистецтвом, відбувся в київському арт-центрі Я Галерея у 2008 році. Ця виставка пройшла майже непоміченою у столичному просторі, однак виявилася дуже важливою для мого кураторського досвіду. Але вже у проекті "Народна дерев'яна скульптура", що пройшов в Українському домі в рамках Великого антикварного салону 2008, я отримав живу реакцію художників, які побачили мій вибір експонатів та поставилися до виставки не як до простого представлення народних і професійних видів мистецтва, а як до сучасної інсталяції. Після цього мала місце доленосна поїздка до Лондона, де я надихнувся новою концепцією експонування в Tate Modern і зрозумів, що у сучасному мистецтві правом на показ володіє не тільки сучасне. Будь-який діалог схвалюється, коли це допомагає більш повному розкриттю теми. Наприклад, в масштабному проекті "Тіні забутих предків. Виставка" 2016 року етнографічна тематика експозиції передавалася зокрема через народні скульптури ангелів.

 

Народна ікона, Західна Україна, автор невідомий, ХІХ‒початок ХХ століття, дерево

yagallery.com

 

Тож, я запропонував концепцію діалогу художнику Ігорю Яновичу, і вже у 2009 році в київській Я Галерея відкрилася виставка "Діалог", де абстрактні полотна сучасного митця взаємодіяли з сакральною скульптурою в одному просторі. Фрагмент цієї виставки власне і увійшов до проекту "Гості". Наступні роботи, які стали частиною "Гостей" — це декілька послідовних серій художниці Альбіни Ялози. Тут діалог вже відбувається на різних рівнях, у тому числі зі стародруками. Третьою складовою є творчість митця Миколи Малишка, який працює сьогодні із "надихаючим" матеріалом — деревом, — в якому вже закладена безліч тем і архетипів.

 

Рано вранці, із серії Боротьба і становлення, Микола Попов, 1976, літографія, асфальт

yagallery.com

 

Можливо, виставка "Гості" становить особливий інтерес через фактичну відсутність скульптурної традиції на Дніпропетровщині та можливість нового, чистого погляду на дивовижні артефакти минувшини та роздуми сучасних художників. "Гості" приходять на територію Дніпропетровського художнього музею та констатують, що в колекції установи немає сакральної дерев'яної скульптури —тим самим збільшуючи інтерес до її демонстрації на території, де вона відсутня. Пояснення цьому просте: тоді як поширення католицизму супроводжувалося скульптурними образами, то ортодоксальна церква більше уваги звертала на іконографію. Тематику діалогу в проекті органічно доповнюють такі твори, як ікона, фотографія та графічні роботи.

 

Павло Гудімов, куратор