У Києві із 6 до 9 вересня на території креативного простору IZONE пройшов міжнародний фестиваль актуальної анімації та медіа-мистецтва LINOLEUM. Організатор фестивалю – анімаційна студія Animagrad  –   вперше цього року заручився підтримкою Держкіно України та Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). LINOLEUM щороку реалізовує найбільший показ авторської анімації у країні. Програма фестивалю передбачала міжнародний та український конкурс, а також конкурс комерційної анімації, регіональні та тематичні покази, різноманітні освітні лекції, воркшопи та дитячий фестивальний блок. Про специфіку анімації як виду мистецтва та про цьогорічні відкриття на LINOLEUM’і далі в ART UKRAINE.

Із появою доступних комп’ютерних технологій, анімаційне мистецтво стало набувати популярності у всьому світі. Можливості вираження власної ідеї творцем-режисером розширюються через залучення та розвиток трьох рівноправних пластів художньої виразності – сюжет, зображення, звуковий супровід. Над ними автор має повну владу, що дозволяє йому створити реальність, глибшу за повнотою сприйняття, аніж при використанні інших видів мистецтва. Семантично анімацію можна редукувати до одновимірних мистецтв – музики або живопису, оскільки роль митця у створенні анімації така ж автономна та цілісна – він не взаємодіє з готовими елементами, що є засобами виразності, а створює свої власні.

 

Усі зображення надано організаторами

 

Синтетичне мистецтво анімації, хоча і належить до кіномистецтва, із кінематографом має дуже мало спільного – початки їх шляху хронологічно не співставні (перша анімація з'являється наприкінці 19 ст.), а перетинаються вони лише у точці «медіа-арт», коли технології комп’ютерної анімації епізодично застосовуються у кіновиробництві. Фактично, порівнювати кіно та анімацію можна лише на підставі того, що обидва види мистецтва спрямовані на тотальне відображення певної реальності, проте і тут у анімації залишається перевага, оскільки абсолютно всі елементи такої реальності, які можуть бути включеними до остаточного твору, є повністю штучними, а їх кінцевий вигляд залежить лише від фантазії ілюстратора або режисера.

 

Майстер-клас Мауро Карраро "Чутливе 3D"

 

Програма показів фестивалю LINOLEUM черговий раз продемонструвала, що анімаційне мистецтво – це абсолютно самостійний та надпотужний засіб переосмислення та репрезентації буття. Більш ніж 250 анімаційних фільмів представили аналогічну кількість авторських реальностей, світів та проблем, які відображені у них. Міжнародна програма, до якої із 2500 заявок із 75 країн світу було відібрано 49 робіт з Бельгії, Німеччини, Франції, Великобританії, Хорватії, Естонії, Фінляндії та ін., дала змогу відчути те, наскільки глобальним та локалізованим водночас є сьогодні середовище, у якому ми перебуваємо. Загальнолюдські цінності, які втілюються у особистих історіях кожного режисера, іронія життя та глобальні катаклізми.

 

Особливої уваги заслуговує програма «Ladies First» ­– анімаційне кіно, створене жінками для жінок. Показ складався із фільмів, що репрезентували «жіночий» вимір життя та його бачення – інклюзивність, місце жінки у світі та культурі, жіноча тілесність, жінка у війні та історії, стосунках та повсякденні. У епоху глобалізованого суспільства, феміністичний дискурс є об’єднуючим для жінок усього світу та,  водночас, таким, що вирізняє локалізує жінку у цьому суспільстві. Анімація, як спосіб бути почутим, виступає тут у якості доступного та привабливого для широкої аудиторії агента комунікації, завдяки якому жінки можуть відверто говорити про те, що досі залишалось невидимим.

 

Дитячий майстер-клас від RIDNI Ānimation

 

Світові тенденції анімаційного мистецтва, які можна виділити при перегляді показів міжнародної програми, стосуються радше, номінаційних та технологічних змін. По-перше, всередині анімації та, водночас, поза її межами з'являється медіа-арт – особливий вид мистецтва, який відрізняється застосуванням виключно комп’ютерних та мультимедійних технологій для вираження концепції твору. Поки медіа-арт активно послуговується здобутками комп’ютерної анімації, відбувається процес реакції всередині самого мистецтва. Фестивальна програма підтверджує, що сьогодні режисери анімаційних робіт активно відходять від комп’ютерних технологій, надаючи перевагу технікам хенд-мейд – таким чином, відбувається поворот до 2D робіт.

 

 

Українська анімація на фестивалі була представлена 14 фільмами, які були відібрані серед 76 робіт – рекордної кількості за усі 5 років проведення фестивалю. Зокрема, до основної програми увійшли: гран-прі фестивалю "Відкрита ніч" – "Причинна: Історія кохання", фільм лауреата Berlinale Степана Коваля "Лабіринт", нові роботи Сашка Даниленка, Микити Лиськова, Ганни Рибак та інших. Режисери зазначали, що на сьогодні українська анімація відрізняється лише за двома ознаками – підтримкою цієї сфери з боку держави, а також ментальністю митців. Перша проблема апелює до культурної політики України – коштів, які виділяє держава на підтримку мистецтва недостатньо для того, щоб створювати профільні освітні програми. Відтак, українська анімація як явище – результат роботи ентузіастів, які творять мистецтво власними силами і так само створюють студії, куди можна прийти і навчитися ремеслу. Відсутність програмного забезпечення – ще один наслідок цієї проблеми – кожен, хто вирішив займатись анімацією в Україні часто не має доступу до тих актуальних технічних інструментів, якими користуються іноземні колеги. Інша ознака – ментальність – про свободу мислення. На жаль, історичний ментальний спадок, який дістався митцям зокрема і усьому пост-радянському простору загалом, не дозволяє режисерам піднімати низку тем, які є актуальними, наприклад у Європі, тільки тому, що у процесі народження ідеї відбувається несвідоме автоцензурування. Незважаючи на те, що Україна сьогодні вільна і демократична держава, українське анімаційне кіно часто обходить теми смерті, тілесності, політики.

 

Українська програма: зустріч з авторами

 

Переможців міжнародного фестивалю актуальної анімації та медіа-мистецтва LINOLEUM було обрано серед програмних конкурсних робіт у номінаціях: комерційна анімація, міжнародна та національна анімація, окрім того, у кожній із номінацій окремі роботи також отримали спеціальні нагороди. До складу журі увійшли Юло Пікков — всесвітньо відомий режисер, продюсер і кінокритик, Мауро Карраро – режисер анімаційного кіно, учасник та призер понад двох десятків нагород на різних фестивалях світу, Andrew AJ — stop-motion анiматор та співзасновник Happy Hippie Lab, Юрій Мотрич – дизайнер, арт-директор, креативний директор міжнародних мережевих агентств, засновник та режисер-аніматор анімаційної студії Mokastdio, Сашко Даниленко — незалежний український фільммейкер та аніматор, Денис Келеберденко – креативний директор BBDO Ukraine. Гран-прі у відповідних номінаціях отримали роботи "Big Buddy Blue" Фредеріка Зігелья та Бені Морарда (Швейцарія), "Велосипедисти" Велька Поповіча (Хорватія) та "Мари" Андрія Науменка.

 

 

Журі та програмний директор конкурсу Анастасія Верлінська наголосили на тому, що основну мету фестивалю – продемонструвати, що анімація – це не тільки розвага для дітей, але й вид сучасного мистецтва, де за допомогою нових технологій можна піднімати актуальні теми, залучаючи до цього широку інтелектуальну аудиторію – цьогорічна програма досягла повністю. Більше того, черговий раз LINOLEUM підтвердив, що українське актуальне мистецтво органічно інтегроване у загальносвітовий контекст і показав, що проблеми, із якими стикається українська культура сьогодні можна і потрібно вирішувати спільно.

 

 

Про авторку:

Марина Богуш – культурологиня.