Стефанія Ставицька – піар-менеджерка творчого простору АртПричал, поділилася особливостями роботи з культурними проектами та планами на майбутнє.

 

«Творчий простір для вашого креативу» – це ваш слоган. Чи можуть бути якісь обмеження для креативу?

Ні. Зрозуміло, що, скажімо, секс-вечірок тут організовувати не потрібно. Суть у тому, що це наш імідж. Якби всі почали сприймати АртПричал через секс-вечірки, це було б погано, бо це не наша цільова аудиторія. Наша – це виставки, це вечірки в якомусь культурному форматі. Творчість. Творчість – це, грубо кажучи, ті спеціальності, які викладають в Карпенка. (Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого – ред.).

 

Усі зображення надано культурним простором АртПричал

 

Я чула, що ви збираєтеся переформовувати АртПричал та змінювати сферу його діяльності.

Ми не збираємося його переформовувати, а плануємо «не жити на замовних заходах» (вечірки, весілля та дні народження). Ми хочемо привести сюди цільову аудиторію, відповідну до слова «арт». Тому що зараз це лише ззовні арт, ось ці всі графіті і тому подібне. Продуктів, з яких формується АртПричал, як таких поки що не існує. І я зараз працюю над тим, щоб вони з’явилися і наповнювали простір більше, аніж замовні заходи.

 

Які особливості роботи з арт-простором як з піар-проектом?

Особливість в тому, що тут все має бути унікальним. Дуже багато «арт» з’явилося в Києві. Всі ставлять слово «арт» і всі раптом перетворюються на супер творчих. Але насправді ж… Наприклад, якщо взяти арт-завод Платформу, то вони знаходяться незрозуміло де. Їм потрібен був піар, щоб у людей з’явилося бажання доїхати до них. Грубо кажучи, це закинутий завод, який навіть не був підлаштований під такі заходи. Туди щотижня їздять мільйони людей: і воно того варте.

 

 

Отже запорукою успішного арт-проекту є унікальність?  

Так. Це повинно притягувати. Ти маєш переплюнути всіх, зробити те, чого ніхто і ніколи не робив. Якщо говорити про соціальні мережі, то це лише унікальні хештеги, котрі ніхто не ставить. Все має бути унікальним, бо з нуля піднімати інстаграм без фінансового просування надзвичайно важко. Я в це гроші не вкладаю. Поки що. Знову ж таки, потрібно тусуватися. Потрібно дуже багато тусуватися. Особливо в тих місцях, де тусується твоя цільова аудиторія. І позиціонувати себе не як «я – співробітник АртПричалу», а «я є АртПричал, я його частина». І ти справді частина, немаленька його частина: ти знаєш все зсередини.

 

Чому саме #модныйпричал, #утрокофепричал та #ритмыпричала? 

#модныйпричал тому, що тут «хіпстота». Біля АртПричалу постійно збирається дуже багато модних людей, а про це місце фактично ніхто не знає. Всі знають, що тут можна сидіти, що тут гарно. Але ніхто не знає що всередині, бо ніколи в житті не заходив. Багато хто вважає, що це суперпафосне місце. Згодна, воно так і виглядає. Плюс, тут дуже часто закриті вечірки, всі звикли, що тут нічого не відбувається. Цей хештег був створений для того, щоб спрацювало сарафанне радіо. Якщо ти модно одягнений, якщо ти на Причалі, то твоє фото опублікують під унікальним хештегом.

 

Цілеспрямований піар у соцмережах та сарафанне радіо – це різні речі?

Сарафанне радіо завжди працює набагато краще. Це факт. Люди йдуть тільки по відгуках своїх друзів. От людина тобі емоційно про щось розповідає, і тобі це набагато цікавіше, ти краще включаєшся в якусь подію, аніж якщо ти просто прочитаєш відгук в Інтернеті: «Тут класно!». Навіть якщо так само емоційно написано. Піар у соцмережах ніколи не переплюне сарафанне радіо, від цього нікуди не дінешся. А щодо АртПричалу, сенс взагалі надалі це робити (йдетья про хештег #модныйпричал – ред.): аби люди приходили сюди заради того, щоб потрапити в цю рубрику. Точно так само, як і #утрокофепричал. Ці фото зроблені завжди на одному і тому ж місці. Грубо кажучи, вони завжди з одним і тим же краєвидом, просто різні позиції. Я хочу, щоб це були різні люди, і щоб ці люди були в різних позах, котрі суто їхні. Точно так само, як і #ритмыпричала. Це місце треба позиціонувати так, ніби тут можливо все. Тут немає обмежень.

 

 

У соцмережах АртПричал виглядає досить андеграундно.

Так і має бути. Люди бачать картинки, відео – краще ти зробиш гарне фото, аніж будеш писати текст: текст не читають, а картинки люди люблять. People хаває, грубо кажучи. Ці #ритмыпричала показують те, що люди бувають різними. У мене поки що там лише два відео, але ж які. Мій знайомий прийшов сюди тоді, коли тут нікого не було. Включив музику. Почав танцювати. З нього ритми і почались. Ми бачимо наскільки люди по-різному відчувають АртПричал, наскільки він може бути різноманітним навіть у плані рухів. Це скупчення неймовірної кількості емоцій. Це як вокзал чи аеропорт.

 

Ти закохана в АртПричал?

Так, так. Я люблю вокзали та аеропорти тому, що там свої емоції. Так само й ту: ти приходиш сюди кожного дня, і це місце настільки міняється, що… «Це Причал? Ви впевнені?» Тут таке будують, такі декорації бувають, що ти інколи вражений тим, як люди взагалі здатні придумати таке. І люди повинні ходити в АртПричал. Бо АртПричал –  це позиціонування Києва в Європі як культурної столиці. 

 

Стефанія Ставицька

 

Локація – це Дніпро та набережна, чи ще щось?

Це сукупність усього. Це краєвид, це місце розташування, це зовнішній вигляд. Якщо ти помітила, у нас тут ідеально чисто. А це loft. Утримувати loft такого масштабу в ідеальній чистоті не так і просто. Уся наша команда бере участь в тому, щоб зробити з цього місця щось гідне уваги.

 

Розкриєш нам таємницю успішного піару?

Дуже важливо вміти подати себе. PR-кампанія це важливо. Завдання піарщика передусім полягає в тому, щоб піарити не місце, а самого себе як частини проекту. Через мій інстаграм, через те, що я публікую, люди переходять на сторінку АртПричалу та бачать те, що треба. Їм стає цікаво, і вони приходять. Тобто через себе піарщик може багато чого показати майбутнім гостям. Може здаватись, що це дуже круто. І що піарщики це ті люди, які тусуються. Насправді коли ти тусуєшся, ти і працюєш. Ти працюєш цілодобово. У тебе немає «з 9 до 6», ти працюєш вночі: ти працюєш завжди. І ти повинен завжди відповідати цьому. Тебе не повинні бачити в поганому настрої, зовнішній вигляд має пасувати до того, у якій сфері ти працюєш. Як я вже сказала раніше: «Я є АртПричал, я його частина».