ART
UKRAINE

В ситуации, связанной с самим появлением фигуры куратора, определенно есть объективность — информативный мир растет, на смену каким-то акционерам, коллекционерам приходят кураторы — свободные философствующие единицы, которые реализуют себя через искусство. И они — как эмансипированная независимая часть культурного процесса — стали элитой, хотя всегда этой элитой были художники. Вскоре они начали эксплуатировать этот бренд и манипулировать нами, делать свою карьеру и личные заключения по поводу реальности, используя для этого мозаику из художников.
Арсен Савадов

Європа – це усталений музей, художня історія якого не зупиняється. У нашої країни інший, пострадянський контекст, тож уся новизна з’являлася в нас із плином часу. Зараз ми повинні змінювати цю ситуацію, долати естетичну несправедливість. Міста мають отримати нове, зрозуміле широким колам обличчя. Люди повсякчас не розуміють справжнього призначення великих столиць – воно стосується обміну культурними меседжами.
Олег Тістол

Мистецтву України потрібно нарешті прокинутися і подумати, чого воно хоче насправді. Якщо ціль – стати частиною світової культури, то перестати насичувати ринок, ганяючись за колекціонерами, а створювати виключно якісні твори. Художник має ставитися до мистецтва як плавець, який кожного дня підходить до прірви і летить ластівкою. Він не повинен боятися, адже він і є ластівка.
Люсьєн Дульфан

Борис Плаксій ніколи не пам’ятав, не думав у якій країні він живе. Згадував про те лише коли країна нищила його. Сам же він був чистим – і душею, і у своїх помислах.
Дивився вперед, і вся ця метушня його мало цікавила – щоб десь вирватися, щоб десь влізти кудись – ні. Тут він не боєць. Він був боєць тільки на полотні. І там він завжди був переможцем.
Іван Марчук

Мистецтво є мовою, яка, у свою чергу, є чимось базовим, людським, таким, що відрізняє нас від решти тваринного світу. Ми зараз розмовляємо про надто вузьку межу балансування між двома крайнощами. Я відчуваю, як певне зло криється у визначеннях «потрібне», «корисне», «соціально значуще», у критичному мистецтві, коли воно дуже прямо звертається до насущної теми.
Влада Ралко

Храм у європейському місті був хабом, основним місцем зустрічей містян, простором публічних подій. Інша справа, що храм – це простір зі своїми функціями, одна з яких – сакральна, але я не бачу протиріч між «музеєм-храмом» і «музеєм-хабом». Ми повинні зрозуміти, що пієтету заслуговує і старе, і нове мистецтво.
Олександр Ройтбурд

Революція стала величезним цивілізаційним ривком у суспільстві, досвідом трансформації пострадянської ментальності, що призвело до формування нової форми суспільного життя особистості. Цей ривок настільки злякав тоталітарно мислячих, неготових до нього, патерналістів, які тоді були при владі, що фактично завдяки їхній реакції сталася війна.
Олекса Манн

І тому смішним видається мені спроба вважати аукціони «вищою лігою мистецтва». Потрапляючи у ринкове поле, твір мистецтва стає товаром. І ринок з’їдає все. Чи це погано, чи добре – кожний вирішує для себе сам. Мої аргументи сформульовані чітко: абсолютна мистецька цінність не завжди збігається з відносною ціною на ринку.
Тіберій Сільваші

Лакан и Жижек постулируют сформированный нехваткой симптом как ядро идентичности субъекта – это утверждение очень органично проецируется и на современную живопись. Симптом, образующийся вокруг нехватки в системе эстетических координат, до сих пор кажется наиболее верной точкой опоры в её понимании. Такова уж «экономика пополнения культурного архива», продиктованная презумпцией новизны. Виктория Бурлака

Коли виховають нову генерацію, яка зрозуміє, що культура – це справа збиткова, але первинно необхідна для формування нації, держави, особистості, процес самоусунення буде припинено. Не можна опускати руки – варто продовжувати показувати, вчити, виховувати і робити все можливе. Це як англійський газон – його 300 років стригли, тому він і має таку енергетику. Необхідні час та віра: вирощувати і стригти, вирощувати і стригти.
Влодко Кауфман

Художественная группа – это именно «банда», а не производственная компания. Но если куратор просто становится представителем, репрезентантом, распорядителем какой-то группы художников и в конечном счете вся его деятельность сводится к утверждению, что «мои, дескать, молодцы, а остальные – не очень», то, конечно, это мало интересно.
Юрий Лейдерман