5 травня в арт-просторі Zenko Foundation (с. Татарів, Івано-Франківська область) відбудеться відкриття виставки “Aurum місця” за участі дев'ятнадцяти сучасних українських художників. Про проект розповідає куратор Анатолій Звіжинський.

 

Ростислав Котерлін. Colonial Landscape

Зображення надане організаторами

 

Aurum місця

Подібно до того, як місця у тривалому часі змінюють свою геологію і обриси, слова також піддаються семантичним затиранням, змінюють звучання і значення в інших мовах. Так давня грецька лексема аура – віяння, перетекла в латинську мову словом аурум – золото. Місця, як і люди, можуть притягати до себе, або ж відштовхувати геть. Суть питання в аурі. Що віє від конкретної людини чи певного місця? Чи легке золотаве сяйво, або ж морок і забуття? Але є ще аурум, хімічний елемент з атомним номером 79, що історично відігравав і відіграє в економіках, культурах, цивілізаціях ключову роль. Метал, засланий зірками на планету Земля з Космосу. Жовтавий метал, що був свідком зародження і краху великих цивілізацій, а також причиною численних воєн і трагічних зрад, страшних злочинів і покарань, але й краси. Метал, що притягує більшість людей, як мерехтіння далеких зірок. Кожен, народжений в цей світ потрапляє в залежність, прив’язку, взаємодію до певного ареалу, місця, культури – всього того, що формуватиме ментальність. Та чи насправді місце відіграє дотепер важливу роль для тих, хто там чи де інде живе? Чи ландшафт ще формує істотно способи мислення, психологію світосприйняття, смакові рецептори, імпульсивність та чуттєвість? Колись географія і місцеположення ліпили релігійну філософію та нормативи поведінки. Але чи багато ще сьогодні є місць, де зникають конфлікти і неврози, а гармонія ландшафту є важливішою навіть за художні інтенції? Тих місць, де космогонія бере верх над людиною, де природна, планетарна краса і сила беззаперечно могутніші за будь-які людські фобії, філії чи економічну діяльність.В глобалізованому світі масових переселень і втеч люди шукають захищеного, ситного, заможного життя з ілюзією світлого майбутнього. Мода на успішність закликає брати все і одразу, тут і тепер.  Питання лише у пошуку кращого місця. І очевидно що у виборі місць лідирують ті, де без огляду на ауру, домінує жовтий метал. Бажання за молоду стати «заможним і незалежним», а отже «щасливим і вільним» превалює повсюди. Адже свобода не обтяжує. Особливо художників.В який спосіб мистецькі практики реагують сьогодні на багаторівневі і надзвичайно швидкі зміни в системі цінностей, економічній свободі чи соціальному рабстві, змінах традиційних культур і фетишизації масової культури. Час цифрових горизонтальних зв’язків, які руйнують традиційні ієрархії, лінійність, усувають старі авторитети з насиджених місць в історії. Згідно цієї логіки сприйняття людьми дійсності фокусується на тимчасовість, миттєвість усього.  За допомогою великої кількості цифр «діонісійське» суттєво витісняє «аполонівське» з арени цінностей. Світосприйняття чим далі прагматизується, раціоналізується, матеріалізується. Місця і речі набувають ціни за ступенем рекламної привабливості, а відтак бажаності. Адже за що ми любимо «своє» місце, місто, країну, планету? Зручно? Комфортно? Красиво? Багато?Попри сучасний калейдоскоп перманентних змін традиційними джерелом та інструментом креації є людське еґо і гроші – символ багатства – класичний еквівалент нафти, газу цінних металів тощо. Гроші стабільно залишаються мірилом включеності «в процес», який і дотепер більше схожий на неконвенційну процесію. Однак за наявності більшої або меншої кількості золотовалютних запасів в тих чи тих місцях, людина все одно постійно перебуває в пошуку свого, «власного» місця. Такі місця можуть мати аурум і водночас бути вільними від ціни дорогих металів – тобто бути безцінними. Це ті місця, де природна вільність зливається зі свободою людської творчості. 

Колись в золоті деякі філософи вбачали причини воєн, людської нерівності, численних злочинів та розпусти. Чи має воно все ту ж енергію в світі, позбавленому містики і міфів, чи тільки ринкову вартість? «Золото скіфів», «Золото інків», «Золото Аляски», «Золото Третього Рейху», міф про «Золоту добу», «Золото Полуботка», «Золото Маккени», «Тибетське золото», «Золото Карпат». Тисячолітні конфлікти поміж міфом і логосом, вірою та знанням, романтизмом і прагматизмом започатковують нові процеси чи добігають кінця? Аурум творить місце чи місце володіє аурою, що творить привабливість?Концентрація запитань у візуальній формі в одному місці творитиме еквівалент «золотого запасу», що з часом набуватиме символічної ваги та цінності. 

Учасники виставки: Назар Білик, Олексій Борисов, Ігор Гусєв, Влодко Кауфман, Віталій Коваленко, Володимир Костирко, Ростислав Котерлін, Павло Маков, Микола Маценко, Нацпром, Євген Равський, Олександр Ройтбурд, Андрій Сагайдаковський, Юрій Соломко, Олег Тістол, Руслан Тремба, Олекса Фурдіяк, Василь Цаголов, Наталка Шимін.