«Анатомія симулякра»: ІПСМ НАМУ оголошує конкурс

Інститут проблем сучасного мистецтва НАМУ оголошує конкурс теоретичних робіт, який передбачає грошову винагороду переможцеві у розмірі 15 тисяч гривень, а також прийом заявок для участі у візуальній програмі проекту “Анатомія симулякра”.

 

Метою проекту є створення умов для міждисциплінарної взаємодії та дослідження сучасного мистецтва в рамках щорічної платформи “Новітні спрямування”. Тема цього року: “Візуальна культура в контексті феномену гіперреальності”.

 

Науково-технологічний та соціальний прогрес супроводжують мільйони книг, текстів та формул. Цей архів інформації впорядковано на кшталт генетичних кодів, у яких зазначено спосіб організації та взаємодії різних органів і клітин живого організму. Але еволюція техногенного світу відбувається набагато швидше, ніж еволюція життя на Землі, відповідно, окрім нових приладів та ноу-хау, нагромаджуються мільйони тонн технологічного сміття, серед якого гігабайти спростованих теорій, легенд та міфів. Те, що ми сьогодні вважаємо найновішим досягненням та актуальним знанням, завтра може стати безнадійно застарілим та вторинним — так і народжуються симулякри. Проте ми дізнаємося про них не одразу, а лише тоді, коли щось нове, більш достовірне, спростовує їхню істинність. Цей процес відбувається споконвіку, отже, є всі підстави вважати, що людство давно існує серед симуляції, тобто серед знань та вірувань, які будуть спростовані або видозмінені в майбутньому.

Зображення надане організаторами


Термін «симулякр» можна знайти ще в Марсіліо Фічіно, ренесансного філософа, який переклав Платона латиною. Та справжнє відродження він дістав у ХХ столітті у філософії французьких постструктуралістів. У розумінні Жана Бодріяра, симулякр — це не просто імітація, яка копіює або спотворює істину, а імітація, переконливіша за істину.

 

У цій параноїдальній інтерпретації приховано недовіру до мас-медіа, які, конкуруючи за популярність, стають інструментом виробництва видовищних новин та фейкових сенсацій. Таким чином, глибока аналітика особистісних та історичних змін поступаються споживацькому мисленню та гіперреальності — ілюзорному світові, у якому непомітно втрачається сенс усвідомленого існування.

 

В оптиці Бодріяра реальність наповнена симулякрами — але це не аргумент на користь ідеалізації минулих епох, навпаки – це нагадування про те, що фундаментальне осмислення симуляції відбувається саме сьогодні.

 

Реалізація проекту передбачає:

1. Оголошення конкурсу теоретичних робіт у галузі візуальної культури.

2. Прийом заявок (open call) для участі мистецьких творів у проекті.

3. Презентація експозиції мистецьких творів проекту в ІПСМ НАМ України (листопад 2018).

4. Оголошення та нагородження фіналістів конкурсу теоретичних робіт у галузі візуальної культури (січень 2019).

5. Друк каталогу проекту з візуальною та теоретичною програмами проекту.

 

Теоретична програма

Заявки для участі (які містять раніше не опубліковану теоретичну роботу, обсягом від 10 до 20 тисяч знаків та CV автора) у конкурсі теоретичних робіт у галузі візуальної культури приймаються в електронному вигляді на пошту ipsmtheory@gmail.com до 5 грудня 2018 р.

 

За результатами конкурсу буде оголошено шорт-ліст учасників, а також відбудеться нагородження трьох фіналістів, які отримають грошові премії та подарунки, головний приз конкурсу становить 15 тисяч гривень. Теоретичні роботи, які увійдуть до шорт-лісту конкурсу, буде надруковано у каталозі проекту.

 

Візуальна програма

У візуальній програмі братимуть участь художники, обрані за результатами open call кураторами проекту. Заявки для участі в експозиції мистецьких творів (які містять зображення, опис, концепцію мистецького твору та CV автора) приймаються в електронному вигляді на пошту ipsmproject@gmail.com до 10 листопада 2018 р.

 

Організатори: Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України, ABRAMOVYCH.ART, ArtHuss, BROVDI.ART, Zenko Foundation.

Керівник проекту: Ігор Абрамович.

Куратори: Андрій Сидоренко, Ірина Яцик, Олександра Халепа.

 

Члени журі конкурсу: Вікторія Бурлака, Сергій Васильєв, Гліб Вишеславський,  Оксана Гаврош,  Ірина Городецька, Олег Сидор, Галина Скляренко.