Voloshyn Gallery представляє виставку Анни Валієвої "Спогади майбутнього і минулого". Частину творів із цього проекту вже було продемонстровано у Сполучених Штатах на арт-шоу SCOPE Miami Beach 2016 та SCOPE New York 2017. А тепер із масштабною серією зможе познайомитись і київська публіка.

 

Сама назва виставки натякає нам, що у новому проекті художниця ставить собі і глядачеві запитання: "Що є спогади? Що ми знаємо про них, і як влаштована наша пам'ять? Адже те, що ще вчора, тиждень, рік тому було у нашій свідомості таким розбірливим та виразним, вислизає і розпливається. Час прибирає чіткість, пом'якшує контури, залишає лише відчуття. Добре. Тоді, що є час?"

 

Анна Валієва. Сад / Надано Voloshyn Gallery

 

"Я занурилася у дослідження цих філософських питань, відображаючи свої пошуки, відчуття і переживання на площині картини, розміщуючи своїх напів-абстрактних персонажів у певне статичне середовище. Будь-які архітектурні споруди, інтер'єри, простіше кажучи — приміщення відчуваються і розуміються мною як щось статичне, бо воно нерухоме за своєю природою, і в часі теж не змінюється. Зате плин часу відбивається у певних подіях, в русі матерій. Адже ми знаємо, що простір і час — це не самостійні сутності, а форми існування матерії що рухається. Вони залежать від неї і визначаються нею", — каже Анна Валієва.

 

Анна Валієва. Контражур / Надано Voloshyn Gallery

 

Якщо припустити, що всі речі зникнуть, то залишиться лише простір і час. Тому Валієва прибирає усе крім поодиноких, вже згасаючих, або таких що ще не чітко проявилися фігур. Так, змазані, знеособлені постаті поєднують у собі і образи минулого, нагадуючи персонажів перших дагеротипів, і майбутнього, передбачаючи, скажімо, миттєве переміщення матерії у просторі та часі, нагадуючи про темпи з якими проходить наше життя.

 

Загалом серія "Спогади майбутнього і минулого" дуже різноманітна, кожна картина має свою історію. Наприклад робота "Спогади" розповідає про зміну поколінь, про традиції та пам'ять про наших предків, про нашарування різних епох, і знову ж таки плин часу.

 

Іншим виразним твором є "Мати і дитя", цей іконографічний сюжет є лейтмотивом, що проходить крізь усю творчість Анни Валієвої, не залежно від медіа до яких вона звертається. Величний образ Матері, що пригорнула немовля, є уособленням природи, її життєдайної сили, родючості. Дитя, немов людство, що живить своє тіло від матінки природи. Тло картини наповнюють м'яко написані жіночі образи, художниця каже, що також ставила на меті створити ефект калейдоскопу: з одного цілого ми отримуємо дорогоцінний світ, що множиться.

 

Анна Валієва. Сніданок / Надано Voloshyn Gallery

 

У роботі "Сніданок" відбилися роздуми Анни про життя: "зовнішнє" та "внутрішнє". Авторка каже: "Те чим ти себе наповнюєш, тим і будеш. Наче сніданок".

 

У  своїх роботах Валієва хоче схопити дух нашого часу, швидкоплинність, рух, зв'язок і перетікання минулого в майбутнє крізь сьогодення. Для цього художниця вдається саме до техніки олійного живопису, шукає співзвучний сучасності колорит, здатний змінити ставлення до олії як старовинного матеріалу. На полотнах переважає ніжна срібляста гамма, з вкрапленнями рожевого і чорного, англійського червоного кольорів, а фактури змінюються — від гладких майже дзеркальних поверхонь, в яких глядач може побачити відображення себе, до рельєфів емалевих фарб.

 

Анна Валієва. Мати і дитя / Надано Voloshyn Gallery

 

Варто зауважити, що Анна Валієва розпочала серію "Спогади майбутнього і минулого" зі створення монохромних ескізів-колажів, і так захопилася, що ескізи перетворилися на самодостатні роботи, які експонуються на виставці як окремі твори. Ніби взяті в рамки старовинні сімейні фотографії, колажі представляють цілу добірку "абстракцій-спогадів". До того ж вони навмисне подекуди розмиті й не несуть конкретики, щоб кожен глядач міг відчути причетність, знайти у своїй підсвідомості схожі асоціації.

 

Автор говорить про неї так: "Журнали, чому я їх використовую? Цей матеріал надає мені широкі можливості. Все вже готове, надруковане. Вся деталізація. Так що елементи можна взяти і вільно перевести в якусь нову форму. Мене це захоплює. Якщо самому створювати всі ці частини, є ризик, що буде шкода потім так легко з ними обходитись, тобто брати ці шматки і, подібно нашим спогадам, насувати їх один на інший, нашаровувати". Сторінки зі старих журналів Валієва подекуди заливає густою чорною фарбою, як те, що назавжди стерлося і пішло з нашої пам'яті.

 

Відкриття: 24 квітня о 19:00, Voloshyn Gallery, Київ, вул. Терещенківска, 13

 

* * *

Анна Валієва народилася у 1984 році у місті Києві, Україна, у родині скульптора. У 2002 році закінчила Державну художню школу ім. Т. Г. Шевченка й вступила на живописний факультет до київської Національної Академії образотворчого мистецтва та архітектури, де займалася в майстерні монументального живопису під керівництвом М. А. Стороженко. У цей час почав формуватись індивідуальний погляд Анни як художниці, що багато експериментує з матеріалами, такими як полотно, вугілля, олія, метал, синтепон. З 2006 року Анна стипендіат Національної Академії та фонду Наталі та Ернеста Гулак. З 2008 року член Спілки художників України. У 2016 році картина Анни Валієвої "Madonna with Child" була продана на аукціоні Phillips. У цьому ж році художниця стала лауреатом премії Київського міського голови за особливі досягнення молоді в розвитку столиці України міста-героя Києва. Твори Валієвої були представлені на міжнародному арт-шоу SCOPE Miami Beach 2016 та SCOPE New York 2017, і обидва рази потрапляли до EXHIBITORS HIGHLIGHTS.