Арт-злочини: причини та наслідки
Журналіст Ноа Чарні присвятив великий матеріал темі арт-злочинів у світі. «Старовинний горщик, який ви купуєте на eBay або навіть в престижному аукціонному домі, може фінансувати терористичну спільноту джихадистів. Поки хтось незаконно наживається на чорному золоті чи контрабанді наркотиків, ісламісти розграбовують археологічні пам’ятки та перепродають культурні об’єкти», – йдеться в статті.
Радикально налаштовані бойовики вбачають у творах мистецтва корозійний вплив на суспільство. Їхня «благородна» мета – очистити країну від ідолів.
Ще в 1970 р. члени ІРА викрадали твори мистецтва з приватних колекцій, аби продати чи обміняти їх на політв'язнів. У 1999 р. Мухамед Атта, – один із натхненників теракту 9/11, – полетів до Німеччини з фотографіями награбованих у Афганістані пам’яток культури. За словами терориста, отримані гроші мали піти на літак, який «вріжеться» в одну з американських будівель.
У березні 2015 р. терористи «Ісламької держави» зруйнували стародавнє місто Німруд. Також було знищено культурні надбання музею в Масулі. Під кувалдами та дрелями джихадистів канули в Лету експонати, що датувались VII ст. до н. е. 18 березня 2015 року бойовики атакували музей в Тунісі і вбили всіх, хто на той час перебував всередині будівлі.
Сьогодні арт-злочини належать до штибу найбільш касових, поступаючись лише торгівлі наркотиками та зброєю. Як повідомляють зарубіжні ЗМІ, в кишеню джихадистів ідуть «десятки мільйонів» від продажу антикваріату з окупованої Сирії та інших територій.
Джерело: salon.com
Ілюстрації: openlettersmonthly.com, noizkrew.deviantart.com