Арт-ярмарку Artissima проводять уже майже чверть століття, проте цього гору він продемонструє своїм відвідувачам щось цілком нове та ультра-сучасне, відкривши нову секцію аудіо-мистецтва.

 

Ідея створення Artissima Sound належить Іларії Бонакосса, експериментальній директорці, чий винахід дозволив виокремити цей ярмарок з-поміж усіх інших у регіоні. Цього року Іларія вирішила зайняти приватний арт-центр у Турині, Officine Grandi Riparazioni (OGR), де будуть виставлені 15 звукових робіт (іх попередня оцінка варіюється від €12,000 до €150,000 за кожну). У переліку учасників як ті митці, які працюють виключно зі звуком, так і ті, що поєднують свою творчість із перформансом та відео, а також художники, чия творчість базується на створенні арт-об'єктів.

Fluide Propagazioni Alchemiche (2017) © Galerie Mazzoli, Berlin

Фото: www.theartnewspaper.com

 

Ніколло Ріккарді, художній директор OGR, який став організатором Artissima Sound, спільно з куратором Янном Шанейн Тайтлманом зазначають, що значна кількість галерей, які взяли участь в open call-і Artissima, свідчить про зростання на ринку кількості саунд-арту. «Наша ідея могла б здатися авантюрою, але ми отримали підтримку і схвалення арт-світу, що дозволило нам створити окрему виставку, яка згодом перетворилася на повноцінну автономну секцію.»

 

Саунд-арт традиційно вважається дуже складним для експонування та продажу, проте саме музеї почали першими купувати його. Наприклад, туринський колекціонер Патріція Сандретто Ре Ребоденго зазначає: «Зазвичай існує тісний зв'язок між арт-об’єктом та простором, у якому він інсталюється, тож саунд-арт може стати ще більш привабливим для інституційного колекціонування».

 

Разом з тим, із покращенням консерваційних та експозиційних можливостей, приватні колекціонери теж почали звертати увагу на саунд-арт. «Ви можете демонструвати роботу на своєму iPod через навушники, або дистанційно через bluetooth», – коментує Елізабет Нельсон, директор лондонської колекції Zabludowicz, додаючи, що звукові елементи набагато легше відтворювати, ніж, наприклад, відео-роботи.

 

Проте, Нельсон зауважує, що колекціонери все одно доволі обережні. «Якщо вже мислити у категоріях інвестування, саунд-арт – річ нематеріальна, тож люди часто ставлять собі питання «А що ж я купив?»». Вона також говорить, що набагато більше ентузіазму і розуміння саунд-арту поки що у колекціонерів,  які оперують сумами нижнього цінового діапазону. «Колекціонуванням саунд-арту може зайнятися лише та людина, яка здатна на ризик до повного усвідомлення його цінності.»

 

Джерело: www.theartnewspaper.com