Художниця Нона Фаустін створила серію фотографій під назвою «Біле взуття». Вона знімала себе в оголеному вигляді в Нью-Йорку на фоні місць, де колись розміщувалися невільничі ринки темношкірих людей. Серед таких – частина легендарної Уолл-стріт, міська мерія, верховний суд та багато інших.

 

New York City Hall

 

На створення власного проекту Фаустін надихнула фотографія напівоголеної жінки на ім'я Делія, яка перебувала у рабстві в Південній Кароліні. Фаустін також була вражена історією Сари Бартман, більш відомої в Лондоні та Парижі як Венера Готтентот. У ХІХ столітті цю жінку змушували брати участь у шоу фріків через її великі сідниці.

 

Атлантичне узбережжя, Бруклін

 

В якості орієнтирів для «Білого взуття» художниця називає творчість Занеле Мухолі, Вангечі Муту, Кари Уокер і Грейс Джонс, які торкалися тем опору, гібридності та близькості між жінками.

 

Дореволюційний цвинтар, Бруклін

 

«Стоячи там, де продавали  африканських чоловіків, жінок та дітей 150 років тому, я не була готова у повній мірі відчути смуток та біль, який пережили мої пращури», – розповідає Нона Фаустін. – «Звичайно, ми маємо віддати належне тим, хто заснував і побудував цю країну, але далеко не всі заслуговують на це. Ми знаємо, що тисячі африканців були поховані на Манхеттені, але є і безліч інших місць поховання… Я вірю, що саме ми можемо поліпшити наше життя. Художники відіграють важливу роль у цьому. Вони мають служити совісті, в першу чергу».

 

Джерело: huffingtonpost.com